(Приходиш ти зі школи, бачиш бабуся лежить)
- Бабусю, дорогенька ! Ти що , захворіла ???
- Так , захворіла..
- Тож давай я збігаю за ліками ???
- Не треба, онук ( онучка ) , спасибі тобі за твою доброту.
- Але бабусю !! Може маму ( тата ) покликати з роботи ?
- Нетреба. Нетреба. Вони напевно зайняті
Я пішов(пішла) до моєї кімнати , й незнала (незнав) що й робити . Але потім до мене прийшла ідея !!! Треба викликати лікаря !!
Я викликала ( викликав ) лікаря, і через 5 хвилин він був вже вдома .
- Лікарю, ну що ? Все гаразд ??
- Так все добре, просто у твоєї бабусі звичайнісінький грип, він не загрожуе життю.
- Це добре, Ну а чим треба лікуватися ??
- Ось я покладу на стіл листок, і в ньому все написано що тоеба придбати.
- Дякую лікарю !
Через 3 хвилини лікар пішов. Я був ( була ) дуже рада , за те що лікар сказав що все гаразд ! Я сходив ( сходила ) за ліками і в невдовзі бабуся одужала !!!
Коли- Прийменник
Зграя- Іменник
залетить-дієслово
далеко-прикметник
й-сполучник
у тумані - прислівник
стане- іменник
тихо-прикметник
я-іменник
зупиняюсь,слухаю- дієслова
й-сполучник
що робиться попереду- це якийсь зворіт (дієприкметниковий наприклад)(я не знаю)
(к о м п й у т е р), (а т е л' й е) ,(л' у б о в й у), (м е д а л' й о н), (б р и н' ч а т и)
В слові ательє звук -е- наближений до -и-
<span>Батьківська
хата… Її оспівують у піснях, їй присвячують поетичні рядки, про неї
переповідають легенди, незгасний вогник світить нам теплом маминої
любові протягом всього життя.</span>
Моя
рідна хата знаходиться в селі Кінські Роздори. (Куток називається
Войково). Не хата, а ціла історія. Історія людських доль, поколінь,
історія мого роду. Звідси пішов давній і великий рід по батьківській
лінії Калітенків, бабусиній – Бідних, маминій – Діденків. Їхні нащадки
сьогодні живуть не лише в багатьох куточках України та Росії, а й
Молдови, Грузії, і навіть Америки та Венесуели. (В госпіталі Нью-Йорка
працюють лікарями мої двоюрідні племінники Борис та Сергій Калітенки, а
Віктор Дорохов навчає студентів у Венесуелі).
Побудована
хата майже 200 років тому прадідом мого тата, а моїм прапрадідом Бідним
– вихідцем із сім’ї козаків. Після розгрому Запорізької Січі вони
втекли на Дон, але там не прижилися і знову повернулися в ці краї (до
речі, в селі розміщувалися три козацькі зимівники).
Першими
біля козацької слободи Кінської, заснованої у 1770 році, поселилися
сім’ї козаків Бідного, Фенька та Івченка. Їхні нащадки стали добрими,
передовими на той час господарями. На землях родючої Заклакунської
балки, які вони освоїли, були розташовані дослідні селекційні ділянки,
де культури вирощували у шаховому порядку. А Івченки ще займалися й
садівництвом. Це робилося за дорученням однієї із сільськогосподарських
дослідних станцій.
У
офіційних архівних документах, датованих 6 травня 1793 року, вперше
згадується ім’я мого далекого предка капрала Зіновія Калітенка. Разом із
старостою Афіногеном Ларіоновим та капралом Іллею Карзовим він підписав
прохання мешканців слободи до архієрея Катеринославського про дозвіл
побудувати в селі дерев’яну церкву.
<span>Для
мене батьківська хата – святиня, яка зберігає у своїй пам’яті ауру
родинного гнізда. Тут гойдалося у колисці і моє дитинство. І досі
зберігається вбитий у сволок гачок, до якого кріпилася ця колиска. Та й
стеля у нашій хаті незвичайна, вона повністю викладена добротними
широкими і товстими дошками і сволоками. Вони такі міцні, що й досі
залишаються неушкодженими, як і саманні стіни будинку, товщиною до
одного метра. Взимку тут тепло, а влітку прохолодно. Будинок розміром 14
на 7 метрів розділений на дві половини – житлову і господарську, для
худоби.</span>
Веселий і сонячний день Сашко та Марійка малюють малюнок використовуючи акварельні фарби . Дівчинка малює цікаві квіти які схожі на сонечко . А хлопцик гарну машину яка їде по дорозі немов по хмаринках . Діти задоволені своїми малюнками .