<span>1. "Життя в неволі нічого не варте, - відказав Максим, - краще смерть!" (І. Франко).
2. Пам’ятаю, казала мені мати: "Цей світ як маків цвіт: Зранку цвіте - до вечора опаде!" (О. Довженко).
3. "Роби добро, - казала мати, - і чисту совість не віддай за шмати!" (Д. Павличко).
4. Я подумав тоді: "Тіні коротшають так само непомітно, як і людське життя" (Г. Тютюнник).
5. "Ніщо так не красить людину, як натхнення", - подумала Ярослава (О. Гончар).
6. "Все, все ми віддаємо тобі, Батьківщино, - промовив він раптом якимсь дивним голосом ні до кого. - Все! Навіть серця" (О. Гончар).</span>
Пропоную скласти три таких речення з поданими словами:
1. На віддалі двох кроків від солдата стояла беззахисна дівчинка.
2. Маленький беззубий хлопчик щасливо усміхався своїй матусі.
3. Моя подруга ніколи не просить віддяки за свою допомогу.
Попелястий голуб сидить на обмерзлій гілці. Снігур весело щебече у снігу.
Н. дві тисячі чотири
Р. двох тисяч чотирьох
Д. двом тисячам чотирьом
Зн. дві тисячі чотири
О. двома тисячами чотирма(ьома)
М. (на) двох тисяча чотирьох