Картина "Тройка" Василия Перова - одна из самых драматичных, печальных и эмоциональных картин русской живописи. Она была написана в 1866 году и посвящена нелегкому детскому труду. Другое название картины - "Ученики мастеровые везут воду".В те тяжелые времена народ в своей массе был беден, практически не имел никакого выбора. Голод, холод, нужда - вот что ожидало большую часть детей. Во многих семьях детей попросту не могли прокормить, даже если ребята трудились наравне со взрослыми. Считалось большой удачей, если находилась возможность отдать ребенка в подмастерье к ремесленнику в город: там ребенок получал жилье, еду, он помогал мастеровому в работе и таким образом овладевал профессией, которая впоследствии могла его прокормить.На самом деле многие мастеровые нагружали детей таким адским трудом, что они просто не выживали, болели и умирали от адской работы. Один из таких примеров мы видим на картине художника.Раннее морозное утро, город покрыт густым серым туманом, по снежной улице трое изможденных детей тянут на санях бочку с водой . Видно, мастер пораньше разбудил их и отправил на речку за водой.День только начинается, но дети уже уставшие. Они продрогли, их одежда плохо защищает их от холода, но деваться некуда - надо тянуть сани. Мальчик, который впрягся с левой стороны, уже почти падает. Мороз такой, что вода, выплескиваясь, сразу замерзает в сосульки, это только подчеркивает, как замерзли юные работники. Они тянули свои сани в гору, видно, было так тяжело, что какой-то прохожий решил им помочь, подтолкнуть повозку сзади. Дальше дорога идет под горку, будет легче.Рядом бежит собачка, но и она не добавляет радостных чувств в картину. Все написано серо-тусклыми красками, даже снег. Все подчеркивает безысходность ситуации. У этих детей явно нет будущего, они обречены.Эта обреченность подтверждается реальной историей, связанной с картиной. Художник искал натурщиков - детей, которые ему позировали для этого произведения. В качестве натурщика для фигуры среднего мальчика, художник пригласил крестьянского мальчика Васю, крепкого и смышленого - на картине он выглядит самым сильным. Этот мальчик, натурщик, умер через несколько лет после написания картины - суровая жизнь не пощадила и его.<span>Картина "Тройка" - не просто произведение искусства, она - суровое свидетельство истории, правдиво рассказывающее о жизни народа. Смотреть на нее грустно, немного страшно, дети вызывают жалость, сострадание.</span>
Gulliver Lemyuel' — zauryadnyy chelovek, khirurg i otets semeystva, neozhidanno kruto menyayushchiy svoyu zhizn'; on otpravlyayetsya v morskoye puteshestviye snachala v kachestve sudovogo vracha, a zatem «kapitana neskol'kikh korabley». G. predstayet i kak personazh, «puteshestvennik», i kak povestvovatel', prisutstviye kotorogo svyazyvayet chetyre chasti romana. Voley sud'by G. prinuzhden perezhivat' samyye neveroyatnyye priklyucheniya, obretaya zhiznennyy opyt i mudrost'. Kak filosof, nablyudayushchiy razlichnyye tipy gosudarstvennogo ustroystva, znakomyashchiysya s raznorodnymi ideyami, G. preterpevayet evolyutsiyu. V pervoy i vtoroy chastyakh on lish' izuchayet okruzhayushchiy yego mir, dovol'stvuyas' nablyudeniyami nad nravami i obychayami tuzemtsev, no ostavayas' postoronnim i pochti ne vmeshivayas' v sobytiya. Postepenno yego pozitsiya stanovitsya boleye aktivnoy, on vynuzhden prisposablivat'sya k novym usloviyam, neredko izmenyaya svoim privychkam. Opyt stranstviy zastavlyayet G. vopreki usiliyam «skryt' slabosti i urodlivyye yavleniya v zhizni rodiny», ubezhdat'sya, chto v Anglii mnogoye neprivlekatel'no ili dazhe urodlivo. Otnositel'nost' kazavshikhsya istinnymi predstavleniy o mire vyyavlyayetsya s poseshcheniyem kazhdoy novoy strany. Obshcheniye s razlichnymi pravitelyami dlya G. stanovitsya ispytaniyem na praktike razlichnykh modeley gosudarstvennogo ustroystva, predlozhennykh vekom Prosveshcheniya, i chasto eta proverka vyyavlyayet ikh nedostatochnost'. Stol' zhe illyuzornoy okazyvayetsya i vera v mogushchestvo nauki, pokolebavshayasya posle poseshcheniya Akademii Lagado. Odnako samyy radikal'nyy perelom proiskhodit v soznanii G. v chetvertoy chasti romana posle yego prebyvaniya v strane guigngnmov, gde dostignuto istinnoye sovershenstvo i razumnost' miroporyadka, vyzyvayushcheye u G. chuvstvo styda za svoye skhodstvo s yyekhu. Vynuzhdennoye vozvrashcheniye v Angliyu dramatichno dlya G., kotoryy iz zhizneradostnogo puteshestvennika pod vliyaniyem uvidennogo i perezhitogo prevrashchayetsya v tragicheskogo geroya, osoznavshego nesovershenstvo chelovecheskogo obshchestva i vstupivshego s nim v konflikt.
Развернуть
Гуллівер Лемюель - пересічна людина, хірург і батько сімейства, несподівано круто змінює своє життя; він відправляється в морську подорож спочатку в якості суднового лікаря, а потім «капітана кількох кораблів». Г. постає і як персонаж, «мандрівник», і як оповідач, присутність якого пов'язує чотири частини роману. Волею долі Г. примушений переживати найнеймовірніші пригоди, знаходячи життєвий досвід і мудрість. Як філософ, який спостерігає різні типи державного устрою, що знайомиться з різнорідними ідеями, Г. еволюціонує. У першій і другій частинах він лише вивчає навколишній світ, задовольняючись спостереженнями над звичаями тубільців, але залишаючись стороннім і майже не втручаючись в події. Поступово його позиція стає більш активною, він змушений пристосовуватися до нових умов, нерідко змінюючи свої звички. Досвід мандрів змушує Г. всупереч зусиллям «приховати слабкості і потворні явища в житті батьківщини», переконуватися, що в Англії багато непривабливо або навіть потворно. Відносність здавалися істинними уявлень про світ виявляється з відвідуванням кожної нової країни. Спілкування з різними правителями для Г. стає випробуванням на практиці різних моделей державного устрою, запропонованих століттям Просвітництва, і часто ця перевірка виявляє їх недостатність. Настільки ж ілюзорною виявляється і віра в могутність науки, повагавшись після відвідин Академії Лагадо. Однак найрадикальніший перелом відбувається в свідомості Г. в четвертій частині роману після його перебування в країні гуигнгнмов, де досягнуто справжнє досконалість і розумність світопорядку, що викликає у Г. почуття сорому за свою схожість з йеху. Вимушене повернення в Англію драматично для Г., який з життєрадісного мандрівника під впливом побаченого і пережитого перетворюється в трагічного героя, що усвідомив недосконалість людського суспільства і вступив з ним у конфлікт.
Орал 2слог 4б.,4зв.
о[о]глас.,безудар.
р[р']согл.,непарн.,звон.,мяг.
а[а]глас.,удар.
л[л]согл.,непарн.,глух.,твёрд.