Ось і приходить ця дивна холодна пора зима. Повітря стає важке та морозне, дерева вранці вкриті білими ковдрами, а на землі блистить сріблом свіжий білий сніг. Ранки стають з кожним днем темними та холодними. Природа завмирає до весни. Пташки вже давно відлетіли до тепла та сонця, медведі лягають у довгу сплячку. Здається, світ починає засинати разом із природою, але досить сонцю виглянути із-за хмаринок - як ти знову розумієш, що світ живе і дихає разом із тобою. Проходячи засніженими вулицями, ти милуєшся красою та чистотою цієї холодної пори року. Все ж таки, є щось у зимі загадкового та приємного.
Мени все стало почуто.
Мени стало почуто батькову розповидь.
Найщасливий, дуже щаливий ;дуже поганый найпоганiший ;дуже синенький ,
Літає метелик літає аж бачить ромашка цвіте й веселіє а тоді питає
-як справи моя красуне?говорить метелик
-та нічого хочеш мій дрогоціний нектар?питає ромашка,
-гаразд,відповідає метелик
-але ти виконай моє прохання принось мені багато води,
-добре!відповів метелик,
Він багато працював але всетаки напився нектару ромашки,