Мій кращий друг (твір-розповідь)
¥Ми з хлопцями з нашого двору любимо купатися і загоряти на озері, розташованому в одному з передмість. Туди ми відправляємося на велосипеді. Спочатку їдемо по шосе, потім звертаємо на путівець — ґрунтову дорогу. Ми не дуже поспішаємо, милуємося околицями, іноді робимо привали. А коли добираємося до потрібного нам місця, зовсім забуваємо про час. Лежимо на березі після купання, розповідаємо різні історії, будуємо з піску замок, слухаємо магнітофонні записи.
Одного разу до нашої компанії приєднався новачок. Родина цього хлопчика недавно оселилася в нашому будинку і навіть у нашому під'їзді. У нього, як і в нас, був велосипед. У неділю ми, як завжди, поїхали до озера.
Добралися туди без пригод. Із розбігу кинулися у воду, змагалися в плаванні. Новачок, його звали Сашко, пірнувши трошки, незабаром вийшов на берег, а ми ще довго плавали. Посинівши від довгого перебування у воді, ми лягли на пісок і почали глузувати із Сашка: «Що, боїшся води?» Хлопчик сказав, що не вміє плавати. «У нашому класі навіть дівчиська плавають!» — сказав я, відчуваючи на собі схвальні погляди товаришів. Сашко промовчав.
Назад ми поверталися тією ж дорогою. Але дорогою зі мною сталася неприємність: спустило колесо велосипеда. Хлопці, посміюючись і вже жартуючи з мене, проїхали мимо, а Сашко зупинився. «Давай допоможу», — запропонував він. Ну чим він міг допомогти, якщо ні в мене, ні в нього не було під рукою велоаптечки? «Ти їдь, — відповів я йому, — а я як-небудь пішки. До будинку вже недалеко». Сашко сказав: «Підемо разом». Ми йшли й котили свої велосипеди, розмовляли на різні теми. Однак мені всю дорогу не давало спокою те, що ми глузували із Сашка за його невміння плавати. Але ж тільки він не кинув мене в біді.
«Я буду учити тебе плавати, — сказав я Сашкові. — Ти ще здивуєш хлопців своїм умінням. Ти справжній друг».¥
Поете-іменник,ніяк не підкреслюється,бо звертання.
Слухай,уловляй-присудок виражений дієсловом(підкреслюється 2 рисками).
Голоси,життя,ритми- додатки вираж.іменнником(підкреслюється риска-риска).
Людського і нові-означення вираж.прикметником(підкреслюється хвилястою).
Речення прост;розп;пош;односкл;
ускл.звертанням,одн.присудками(Слухай,уловляй),одн.додатками(Голоси,ритми).
Герб - це один з офіційних національний символ нашої держави. Він складається з великого та молого герба. В його основу покладено тризуб Володимира. В ньому можно впізнати слово "ВОЛЯ", що висвітлює мету нашого народу протягом багатьох років . Герб було затвержденно 19 лютого 1992 року. Сьогодні герб можна побачити на державних документах, указах, на конституції та інше.
Ступені порівняння прислівників
Прислівники на -о (-е), як і якісні прикметники, від яких вони утворені, мають вищий і найвищий ступені порівняння. Вищий ступінь порівняння має просту і складену форми. Проста форма вищого ступеня твориться за допомогою суфіксів -ш-, -іш-: швидко — швидше. Складена форма вищого ступеня порівняння утворюється додаванням до прислівника вищого ступеня слів більш, менш: більш доречно, менш практично.
Проста форма найвищого ступеня порівняння твориться за допомогою префікса най-: для підсилення можуть уживатися префікси як-, що-: якнайдружніше, найтепліше.
Складена форма найвищого ступеня порівняння утворюється додаванням до прислівників слів найбільш, найменш: найбільш дружно, найменш докладно.
При утворенні вищого ступеня прислівників відбуваються ті самі зміни приголосних, що й у прикметниках: г, к, з при сполученні з суфіксом -ш- змінюється на: дорого — дорожче.
С змінюється на шч (на письмі щ): високо — вище. Суфікси -ок-, -ек-, -к-, -ик- при творенні форм ступенів порівняння випадають: глибокий — глибший. Деякі прислівники вищого й найвищого ступенів утворюються від прислівників з іншим коренем: добре — краще — найкраще