1) Назва, автор - Л. Кисельов "Катерина"
2) Тема та ідея - Автор хоче, щоб Катерина донесла свого сина до народу.
3) Образи - Катерина, немовля
4) Худ. засоби - епітети, метафори.
5) Ставлення - Цей вірш мені подобається тим, як Леонід Кисельов зображає Катерину з немовлям в образі України.
Ну как-то так.
Наиболее известным художественным произведением, Ивана Франка на историческую тему, является повесть Захар Беркут написана она была в 1822 года. В повести описаны события с участием наших далеких предков -украинских верховинев из тухольской Долины которые сумели героический защитить родной край от жестоких татаро-монголов. Героями повести является мудрый предводитель тухольской общины Захар Мирослава поле всего понравился и запомнился мне образ Мирославы. Мирослава нарисована Франко как сказочное Лесная принцесса необыкновенная и удивительная. Эта молодая девушка, которая рано потеряла мать знала лишь любовь и забота отца -тугара Вовки. Возможно ,именно поэтому мирославе по душе мужские интересы например,охоты на медведя:^^отец, чтобы различить свое уединение, брал ее всюду собой, приучил ее владеть рыцарским оружием выносить всякие не выгоды и смело стоять в опасностях. Мирослава всегда была женщиной :доброй, красивой ,нежной, с живым чувством и скромным , стыдливым лицом. Когда Мирослава узнает что отец ее предатель, она воюет против него и девушка просит Захара Беркута принять ее за дочь. Можно сделать вывод ,что для Мирославы главное быть- верной себе ,делать так как подсказывает совесть и сердце . Всё время она среди воинов -тубхольцев ,приносит Захару беркуту весть о сыне ,передаёт его советы, активно участвует в борьбе с врагами учит всех делать метавки ,лечит раненых. Неудивительно ,что именно такая девушка полюбила бесшабашного,смелого Максима ,Захарового сына , она сознается ему в любви клянется в верности даже когда Максим оказался в плену Мирослава, рискуя идёт к вражескому лагерю,предлагает молодому человеку убежать ,а сама хочет остаться вместе него . Судьба оказалась благосклонна к влюбленным: они с достоинством переносит все испытания и соединяется пару. Повесть Захар Беркут напоминает о том ,что за счастье всегда нужно бороться.
Про те, чому варто читати, відомо не від учора, однак те,що читати книжки -здорово, не є знаним фактом. Водночас приємність, що справляє нам читання, також розширює наш світогляд і зменшує стрес. Читання запобігає нейродегенеративним хворобам і сприяє утворенню нових нервових сполучень, налагоджує роботу мозку.
<span>Читання допомагає розбудити уяву та емоції, водночас воно впливає також на пониження рівня стресу аж до 68 відсотків. Тому книжки ще впливають позитивно на наш сон, втішають нас опісля напруженого довгого дня. Читання книжок поглиблює також знання, розширює словниковий запас та збільшує вміння добре говорити та додає впевненості в собі та впливає позитивно не тільки на особистий розвиток, але й на професійний.Читання також позначається на стосунки з іншою людиною, підвищує емпатію і співчуття, а також надає людині... сексуального приваблення. Люди, котрі присвячують читанню багато часу, грають у логічні ігри або ж розгадують загадки, зберігають ясність думки та краще запобігають таким хворобам як Альгеймера та деменції. Саме тому читання задіює більше ділянок мозку ніж інші розваги. Любителі книжок мають хорошу пам"ять. </span>
<span>Втомлені, знервовані, незосереджені? Рецепт один- це книжка: на добрий сон, на ясне мислення, на розслабення. Читати -це здоров"я! </span>
Если бы я прочитала,то тебе помогла бы:))))
Іван Нечуй-Левицький — неперевершений майстер гумору, письменник, що створив в українській літературі цілий ряд яскравих літературних портретів, характерів, що стали потім алегоричним уособленням певних людських рис.
У своєму творі мені хочеться розглянути основні засоби творення гумористичних та сатиричних образів у творі «Кайдашева сім'я» Нечуя-Левицького.
Сміхова культура є важливим елементом українського селянського світу, який постає зі сторінок повісті. Джерелом комічного, як правило, є якась невідповідність, життєва суперечність, наприклад, між метою і засобами її досягнення, формою і змістом, діями і обставинами. Сміючись над чимось, ми немовби підносимося над визначеними суперечностями, долаємо їх. Отже, на сторінках повісті «Кайдашева сім'я» сміх — це виклик безглуздості обставин, які формують самі для себе герої твору, що ведуть домашню війну. Саме цей сміх дозволяє читачеві піднестися над дріб'язковістю подібних обставин, уникнути їх, очиститися від життєвої скверни.
Письменник використовує різноманітні засоби творення смішного. Прослідкуємо, наприклад, за розмовою-грою між братами Кайдашами, в якій вони обговорюють риси дівчат. Уся ця розмова побудована на контрастах, несумісності смаків та уявлень про красу: «Доладна, як писанка» — «ходить легенько, наче в ступі горох товче, а як говорить, то носом свистить»; «повновида, як повний місяць» — «гарна... мордою хоч пацюки бий»; «тоненька, як очеретина, гнучка станом, як тополя; личко маленьке і тоненьке, мов шовкова нитка; губи маленькі, як рутяний лист» — «лице, як тріска, стан, наче копистка, руки, як кочерги, сама, як дошка, а як іде, аж кістки торохтять». Дотепні словесні характеристики підкреслюють критичність погляду хлопців, вдалі поєднання порівнянь викликають сміх. Отже, ми спостерігаємо тут використання такого засобу творення комічного, як словесна характеристика, дотепний вислів.
Крім того, Нечуй-Левицький у змалюванні домашньої війни постійно вдається до змалювання комічних ситуацій, у яких невідповідність, контраст форми і змісту, дій та обставин просто вражаючі.
Так, наприклад, дуже яскравою є сцена, у якій Мотря з Кайдашихою б'ються за мотовило. Взаємна ненависть цілком опановує жінками, позбавляючи їх здорового глузду: «Молодиці стояли бліді, як смерть, і від злості ледве дихали. Вони вже не мали сили самі покинути те мотовило...»