ДЕРЕВЦЕ ДЕРЕВИНА ........................
Це була осінь,ранок. Моя мама пішла в університет, вона була лише на першому курсі. Коли вона зайшла в аудиторію, то побачила нового студента. Мама одразу з ним привіталась. Новий учень також з нею привітався, й дуже щиро посміхнувся. Мама підсіла до своєї подруги, і спитала про нового учня. Подруга розказала, що він перший день у цьому університеті і його звати .... .
Коли все закінчилось, то ..... підійшов до моєї мами й привітався знову, і спитав, чи може він її провести. Мама відповіла- так. Він почав розказувати про себе, мама також. Молодий чоловік почав дарувати мамі подарунки, квіти та весь час проводити її до дому. І якось він їй сказав, те що вона йому подобається, і мама також відповіла взаємністю.
Коли вони закінчили університет, то вони одружилися. З"явився\лась в них хлопчик\дівчинка, тобто я. Це історія моїх батьків.
Ответ:
«Скільки цукерок я можу скуштувати?» - спитала Катерина
Объяснение:
Менi легко дається математика. На полях вже поспiло жито. Мене заворожує <span>погляд її синіх <span>очей.</span></span>
Дієпирслівник — особлива незмінна форма дієслова, що позначає додаткову дію або стан, яка супроводить іншу, основну дію.
Дії, названі дієсловом-присудком (основна) та дієприслівником (супровідна) виконуються однією й тією особою або предметом-підметом: Там рідну пісню слихав я, завмерши (М. Рильський ). Зорі мерехтіли падаючи (Григорій Тютюнник).
У реченні дієприслівник найчастіше пов'язаний із дієсловом-присудком і є обставиною: Усяка пташечка, радіючи, співала (Л. Глібов). Ваблять, усміхаючись луки (Олександр Олесь).
Дієприслівники відповідають на питання <em>що роблячи?</em> (кажучи, наздоганяючи) та <em>що зробивши?</em> (сказавши, наздогнавши).
Дієприслівник має ознаки дієслова (час і вид) та прислівника (незмінність, залежність від дієслова-присудка, значення обставини).
Вид дієприслівників залежить від виду дієслова, від якого їх утворено: терпіти — терплячи (недоконаний вид); витерпіти — витерпівши (доконаний вид).
Дієприслівники теперішнього часу означають другорядну дію, що відбувається одночасно з основною: Данило мчить, не оглядаючись (Марко Вовчок).
Дієприслівники минулого часу позначають другорядну дію, яка передувала основній: Розігнавшись, стрибнув Петро (П. Куліш).
Дієприслівник — незмінна форма дієслова, тому він не має закінчення: записуючи, записавши.
У кінці дієприслівників після ч, ш завжди пишуть літеру и: розказуючи, сказавши.