Родовий: дві тисячі шістнадцяти
давальний: двум тисячам шістандцять
знахідний: дві тисячі шістнадцять
орудний: двома тисячами шіснадцятю
місцевий:(на) дві тисячі шістнадцять
кличний:дві тисячі шіснадцять!
При в’їзді в маленьке село вершників уже чекали, юрмлячись край доріжки, босоногі діти.
Наперекір вогню і смерті, полки незборені і вперті боям виходили навстріч.
Мружачись, Юлія(можно и другое имя) взяла зі стола маленький срібний дзвоник.
Вона підвелася і, не прощаючись, вийшла з подвіря .
<span>Настала спокійна осінь.
Заніміли ставки спали під снігом.
Після танців важко було вгомонитись.
Гігантські хмари пливли по небу.
Нас чекає безхмарне літо.
Дитинство відправляло нас у майбутнє.
Похилі верби зустрічали мандрівників.
</span>
Це складнопідрядне речення з підрядними означальними.
[... ім., (якого ...), ... ім.], (який ...).
Як він казав - вставне речення, на його думку - вставне словосполучення.
У вiльний час я читаю книжки, граю в шахи. Оленка прокинулася, зробила
зарядку i вийшла на подвiр я. Сонячним i теплим був вересень. В саду
спiвав соловейко, а на подвiр i цвiрiнькали горобчики . Мати повернулась до кiмнати,
змiнила воду у вазi з букетом квiтiв . Маленьке котенятко плакало, тихо
але жалiбно .