Однією зі складових щастя, однією з найшляхетніших цілей життя й одним з найбільших виявів людяності є любов. Ми любимо не тільки людей, цим поличним почуттям переймаємося до братів наших менших, до навколишньої природи, до речей, які нас оточують, до рідної оселі і до Батьківщини. Любов підносить людину, кличе її на подвиги, творить історію. Саме любов проголошена в Біблії найвищою людською чеснотою.Про любов сказано й написано чимало високих і прекрасних слів. Вона надихала багатьох митців, і їй присвячено чимало творів у різних видах мистецтва. Згадую прекрасні, хоч і трагічні, почуття Івана й Марічки, Соломії й Остапа із творів Михайла Коцюбинського («Тіні забутих предків», «Дорогою ціною»), любов Марусі Чурай, що «чолом сягала неба» (Ліна Костенко, «Маруся Чурай»), і світле кохання Лукаша і Мавки (Леся Українка, «Лісова пісня»).Заради любові дехто зважувався на відчайдушні вчинки, ризикував життям, жертвував собою, здійснював героїчні подвиги. Любов одухотворяє, робить кращим і змістовнішим життя людини, наповнює його світлою радістю. Людина, яка каже: «Люблю тебе», обіймає серцем увесь світ, сповнюючись справжньої людяності. Кохання до однієї людини переростає у любов до всього сущого.На жаль, сьогодні дехто зневажливо ставиться до цього високого почуття, вважаючи, що можна прожити й без любові. Чимало наших сучасників втратило піднесений дух почуття, яке запалювало серця багатьох поколінь. Усе рідше люди виявляють здатність до проявів душевної теплоти, стаючи черствими і байдужими. Дедалі частіше на перший план висуваються міркування корисливості, егоїзму, цинізму та амбітності.<span>Але я гадаю, що любов — це справді велика краса й сила, яка здатна врятувати й відродити світ, наповнити його духовністю.</span>
Зашелестів дощ
Якось дощовим днем, я йшов з школи.Почав крапати маленький дощик.Я проходив повз великого старого дуба й вирішив сходатися під ним й перечекати дощ.Потім я підійшов до крони самого дерева.Коли крапав дощ я почув дивні звуки.Це був шелест доща.Цей звук здавався наче хтось постукував легенькими маленькими молоточками.Цей звук був дуже гарний...
На прогулянку в парк ми пішли всім класом разом із учителькою ботаніки. Ми повинні були навчитися збирати гербарій з листів берези та яблуні. Парк перебував недалеко від міста й ми поїхали туди на автобусі, доїхали до кінцевої зупинки й ще небагато пройшли пішки.
називний- тисяча шіст сот п,ятдесят чотири
родовий-тисяча шіст сот п,ятдесят чотири
давальний-тисяча шіст сот п,ятидесяти чотирьом
знахідний-тисяча шіст сот п,ятдесят чотири
орудний-тисяча шіст сот п,ятидесяти чотирма
місцевий-в тисячі шіст сот п,ятидесяти чотирьох
кличний-тисяча шіст сот п,ятдесят чотири!
Дорога панно,скільки вам років