Мені часто говорять, що я особлива... Це, звичайно, дуже приємний комплімент, чи не так? Мимоволі усміхаєшся і навіть не знаєш, як же відреагувати на подібні слова. Але вся радість зникає згодом, коли починаєш усвідомлювати, що бути особливою – не так просто. Бути особливою – це бути відповідальною за ту ж свою особливість. Бо що означає бути «не такою», як усі? Доречніше буде сказати, а що ж означає бути не такою, як усі у нашому сучасному суспільстві? Мабуть, не мати шкідливих звичок, не вживати алкоголю, не лаятися, намагтися вчитися, дбати за рідних та близьких, а не лише за себе, брати активну участь у суспільному житті, а ще – любити життя, людей, Бога... Перелік можна продовжувати. Сумно, але у нашій країні воно так, навіть більше – у всьому світі воно так. Але якщо не брати до уваги соціальні чинники, якщо звернутися до власного «я», до своєї особистості, задаєшся питанням: а в чому я особлива? Адже не всі люди знають про твоє життя, не всі знайомі з тобою так близько. То чому ж говорять що я особлива?<span>
Ось тут стає страшно. І страх цей з'являється власне від усвідомлення тієї своєї відповідальності. І здається тоді, що ти така недоречна у цьому світі. Яка це людина – особлива? Очевидно, по-особливому вона мислить, по-особливому спілкується, по-особливому любить, дивиться на світ по-особливому, а найголовніше – до такої людини особливі вимоги і вона ж сама вимагає по-особливому, вимагає по-унікальному, завжди більше, завжди від себе...Особлива ... Дивне слово. Так. Я нарешті погодилася з цим. Я є особливою. Моя унікальність полягає в тому, що я дитя Господа. Ні! Навіть не так. Моя унікальність полягає в тому, що я зрозуміла, що я дитя Господа. А всі діти Бога є особливими. У них життя геть інше: завжди радісне (навіть коли сумно), завжди щасливе (навіть коли біда), завжди сповнене дивної насолоди (навіть коли дуже гірко й прикро). Так, я особлива, бо прийняла цей дар – бути дитиною Бога. Це так важко – розказати й пояснити, які відчуття переповнюють тоді. Відчуття тихої, спокійної радості, блаженної надії і нескінченної довіри до Нього. І тоді я готова відповідати за свою особливість, бо вона дана Богом.Так. Я особлива!</span>
Іван Нечуй-Левицький — неперевершений майстер гумору, письменник, що створив в українській літературі цілий ряд яскравих літературних портретів, характерів, що стали потім алегоричним уособленням певних людських рис.
У своєму творі мені хочеться розглянути основні засоби творення гумористичних та сатиричних образів у творі «Кайдашева сім'я» Нечуя-Левицького.
Сміхова культура є важливим елементом українського селянського світу, який постає зі сторінок повісті. Джерелом комічного, як правило, є якась невідповідність, життєва суперечність, наприклад, між метою і засобами її досягнення, формою і змістом, діями і обставинами. Сміючись над чимось, ми немовби підносимося над визначеними суперечностями, долаємо їх. Отже, на сторінках повісті «Кайдашева сім'я» сміх — це виклик безглуздості обставин, які формують самі для себе герої твору, що ведуть домашню війну. Саме цей сміх дозволяє читачеві піднестися над дріб'язковістю подібних обставин, уникнути їх, очиститися від життєвої скверни.
Письменник використовує різноманітні засоби творення смішного. Прослідкуємо, наприклад, за розмовою-грою між братами Кайдашами, в якій вони обговорюють риси дівчат. Уся ця розмова побудована на контрастах, несумісності смаків та уявлень про красу: «Доладна, як писанка» — «ходить легенько, наче в ступі горох товче, а як говорить, то носом свистить»; «повновида, як повний місяць» — «гарна... мордою хоч пацюки бий»; «тоненька, як очеретина, гнучка станом, як тополя; личко маленьке і тоненьке, мов шовкова нитка; губи маленькі, як рутяний лист» — «лице, як тріска, стан, наче копистка, руки, як кочерги, сама, як дошка, а як іде, аж кістки торохтять». Дотепні словесні характеристики підкреслюють критичність погляду хлопців, вдалі поєднання порівнянь викликають сміх. Отже, ми спостерігаємо тут використання такого засобу творення комічного, як словесна характеристика, дотепний вислів.
Крім того, Нечуй-Левицький у змалюванні домашньої війни постійно вдається до змалювання комічних ситуацій, у яких невідповідність, контраст форми і змісту, дій та обставин просто вражаючі.
Так, наприклад, дуже яскравою є сцена, у якій Мотря з Кайдашихою б'ються за мотовило. Взаємна ненависть цілком опановує жінками, позбавляючи їх здорового глузду: «Молодиці стояли бліді, як смерть, і від злості ледве дихали. Вони вже не мали сили самі покинути те мотовило...»
Краса<u><em /></u><em /><em />калини навесні і восени різна. Весною калина нагадуе сором'язливу дівчину, що вдягла сукню з білого мережива. Це білі квіти, зібрані в запашні суцвіття, так її прикрашають.
Згодом ця дівчина дорослішае і вбирається у смарагдове вбрання. Калина вкривається блискучими листочками, під якими ховаються кетяги з ягідками.
За літо ягоди наливаються цілющім соком. І вже восени калина ніби вдягла багряні прикраси, в середині яких ховається маленьке сердце.
<span>Любий Чіпка!<span>
Прочитавши повість Панаса
Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні", я проаналізувала твої
дії. Тож можу запевнити, що ти поводив себе вкрай погано.
По-перше, тобі потрібно поставити ціль у житті,
яку потім ти будеш прагнути досягнути. Тоді ти міг робити якісь досягнення та
прагнути до того, до чого хотів. Адже коли людина має якусь ціль у житті, вона
робить все для того щоб її досягти, а не байдикує, як байдикував ти Чіпка.
По-друге, будь уважнішим до своєї матері, яка з
усіх сил старається тобі допомогти. Вона твоя матір, вона любить тебе і бажає
тобі всього найкращого, які б вона дії не робила, знай зла вона тобі не
зробить. Вона вже старенька і потребує допомоги. Ти повинен піклуватися про неї
так, як вона піклувалася про тебе колись у дитинстві, не забувай того що вона
тебе виростила. Приділяй їй більше уваги!
По-третє, візьми приклад з Грицька. Він виріс у
таких же жорстоких умовах як і ти, проте має родину і достаток. Чіпка, якби ти
був більш активнішим, хотів справді створити добру родину, тобі потрібно було
брати приклад з Грицька, і тоді твоє життя склалося дуже добре, май це на
увазі.</span></span><span>Але в основному, ти
старався, якось покращити себе, хоча це в тебе не зовсім виходило, ти ніби
вставав, але знову падав, і так було кілька разів, я думаю, що в тебе на далі
буде все добре, тому що ти обдумаєш все що я тобі написала, і з робиш свої
висновки!</span>