Шановна Юліє Сергіївно! Без Вас життя нашого класу перетворилося у суцільний морок. Стало дуже нудно, ніхто не заряджає позитивом. Чого ж ми починаємо з поганого?
Юліє Сергіївно, як там у санаторії? Чи підлікували Ви уже своє здоров'я? Ми дуже чекаємо миті, коли Ви приїдете.
Ваші учні 6-А класу.
Кожна дитина допомагає своїм батькам.
Я теж люблю допомагати. Можу витерти пил, помити посуд, прибрати.
За кожну допомогу щось отримую. Бачу як радіють мої батьки.
Та як добре бачити мені що мої батьки вільні. А допомагати не лініться.
До мене приїхав мій найкращий друг це була тепла зустріч
Легко поспівчувати бабусі в переході метро, поклавши їй у протягнену долоню кілька монет. Легко здаватися щедрим, купити молодшій сестричці не звичайні льодяники, а шоколадні цукерки. Легко бути добрим, допомагаючи молодій мамі нести коляску на сьомий поверх. І як же важко утриматися від того, щоб не «добити», не знищити, не деморалізувати цілком переможеного ворога. І ще: бабуся побажає здоров'я на подяку за милостиню, сестричка поцілує в щічку липкими від шоколаду губами, молода мама гаряче подякує за допомогу. Адже відповіддю на добро найчастіше буває добро. Тільки ворог за милосердя навряд чи подякує. А може зненавидить, хто знає