Типо
У вересні та на початку жовтня природа пишна, яскрава: дерева змінюють зношене вже зелене вбрання на розкішні золоті шати, оздоблені яскраво-жовтими та червоними прикрасами. Спека минула. Стоять теплі ясні дні, погода м’яка, що так і хочеться блукати тихими вуличками та милуватися красою, що оточує тебе.Аж очі розбігаються від багатства кольорів! Зацвітають осінні квіти – айстри, жоржини, та й досі пливе в повітрі аромат троянд. У пору бабиного літа все навколо вкрите вигадливими сіточками-павутинням. І коли пройде легкий дощик, його краплі плутаються в них та виблискують на сонці, не змочивши творіння павуків.<span>А потім осінь стає сумною. Поволі опадає листя з дерев, перетворюючись на м’який килим, що шурхотить під ногами. А якщо раптом вдарить хоч легенький мороз, більшість дерев роняють усе листя водночас. До наступної весни вирушають птахи у теплі краї. Стає холодніше, і тому не хочеться дощу, а дощить частіше й частіше. І вітер дужчає. Ще й сонце заходить усе раніше, на вулиці холодно та незатишно. І осінь, прощаючись з нами, непомітно переходить у зиму…
</span>
[в’ і с' і м д е(и) с' а т]
[в’] - приголосний, губний, сонорний, напівпом'якшений, позначений літерами в та і (напівм'якість);
[і] - голосний, ненаголошений, позначений літерою і;
[с'] - приголосний, свистячий, глухий, м'який, позначений літерами с та і (м'якість);
[і] - голосний, ненаголошений, позначений літерою і;
[м] - приголосний, губний, сонорний, твердий, позначений літерою м;
[д] - приголосний, дзвінкий, твердий, позначений літерою д;
[е(и)] - голосний, ненаголошений, вимовляється з наближенням до и, позначений літерою е;
[с'] - приголосний, свистячий, глухий, м'який, позначений літерами с та я (м'якість);
[а] - голосний, наголошений, позначений літерою я;
[т] - приголосний, глухий, твердий, позначений літерою т.
Просто ,наприклад:
дорога ,Олено,вітаю зі святами
У всякого своя доля,
і свій шлях широкий,
той мурує,той руйнує,
той неситим оком -
за край світа зазирає,
чи нема країни,
щоб заграбать і з собою
взять у домовину. (Тарас Григоворич Шевченко "Сон")
[ у вс'акого свойа дол'а
і св'ій шл'ах широкий
той муруйе той руйнуйе
той неситим оком
за край св'іта зазирайе
чи нема крайіни
шчоб загарбат' і з собою
вз'ат' у домовину ]
Шлях [ ш л' а х ]
ш - приг, тв, глух
л - приг, м"як, сонорний
а - голосний, наголошений
х - приг, тв, глух
__________________
4б, 4 зв
2) Загарбать - префіксально-суфіксальний;
Неситим - префіксальний
Широкий - суфіксальний
Край - безафіксний
Незнаю
незнаю
незнаю
незнаю