Ми нерідко чуємо, що має бути "національна свідомість". Але що ж саме мається на увазі?
По-перше, йдеться про патріотизм. Національна свідомість не може існувати без нього. Справжній громадянин мусить пишатися своєю Батьківщиною. Але самої гордості мало. Варто вміти боротися за її честь та гідність, бути відповідальним за неї.
Ми всі народжуємося людьми, але особистістю і громадянином потрібно себе зробити. Потрібно виховувати себе з самого дитинства, а не очікувати, що все це потім прийде саме. Не можна очікувати, що за нас громадянами будуть хтось інші.
Важливим компонентом національної свідомості є небайдужість до того, що відбувається в державі. Справжній патріот повинен мати активну громадянську позицію і не нехтувати своїми громадянськими обов'язками.
У скрутні часи пробудження національної свідомості буде найбільш доцільним. Нажаль, не завжди мирне небо над головою, тому за нього доводиться боротися.
У малих дітей варто з самого початку плекати любов і повагу до рідної країни. Батьки завжди є прикладом для малечі, тому вони самі мають бути в очах дітлахів справжніми громадянами.
Людина, що є національно свідомою не стане смітити на природі, ворувати, нечемно поводитися з іншими людьми. Така людина вже дійсно є розумною достойною та обізнаною. Вона є справжнім взірцем.
Варто рівнятися саме на таку людину. Якщо всі люди нашої держави будуть мати національну свідомість - рівень життя буде набагато вищим. Тому що, хоч ми не завжди це визнаємо, дуже багато чого залежить саме від нас.
Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Суверенітет України поширюється на всю її територію.
Україна є унітарною державою.
Президент України є главою держави і виступає від її імені.
Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.
<span>Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юридикції в Україні.</span>
<span>15.
Підкреслені букви позначають один і той самий звук у всіх словах рядка:
Б) до´лЕнька, піджи´влЕння, до´нЕчка, учи´тЕль </span>
<span><em>*У всіх словах Е позначає
перший заударний голосний</em></span><em />
<span>__<span>
В) У </span>таких словах Е позначає
голосний:
</span><span> зозУ´ленька, збУ´дник<span> – <em>ударний</em> (сильно);
</span></span><span> зУси´лля<span> – <em>перший предударний</em> (кількісна редукція);</span>
</span><span> я´блУко<span><span>– <em>перший
заударний</em> (кількісна<span> редукція).</span></span></span></span>
-Привіт
-Привіт
- Чого ти такий сумний сьогодні?
-Та, я бабусі набрехав що з'їв борщ, а насправді я його викинув у смітник.
-Ого. І що, бабуся здогадалася?
-Так, вона побачила все.
- А навіщо ти так зробив? Хіба борщ був не смачний?
-Дуже смачний, але я поїв чипсів з друзями коли йшов додому і вже був не голодний...
- Ех ти. Бачишь що ти накоїв... Не можна ніколи брехати. Сказав би що не зголоднів ще, і пізніше поїв би...
- Та я розгубився... Сказав що буду їсти, і не хотів.
- Треба слухати завжди дорослих. І якщо не можна тобі їсти чипсів, не їв би, і брехати не пришлось би. Все починається з Того, що ми не слухаємо батьків.
- Все. Більше ні якої неправди. Буду слухняним!!!
- молодець!
<span>з дитинства мама і тато вчать мене робити хороші вчинки .ці гарні вчинки повинні проиносити користь не тільки мені самому а й іншим теж. у мене є вчинок яким я пишаюся.одного разу я пішов з табором на море. ми купалися. один малюк поліз у воду і поплив дуже далеко. він проколов свій круг і почав тонути.батьків хлопця не було видно. я поплив до хлопчика мені було зголовою. але взявши його до себе на спину поплив до берега. цілий пляж вихваляв мене але це було необов язково . бо добро треба робити просто так</span>