Каждый человек в своё время ходит в школу. С каждым годом человек естественно взрослеет и переходит в новый класс, где с каждым годом материал усложняется. Иногда я задаю себе вопрос : " В каком бы классе я бы хотел учиться?" Я бы хотел учиться в 1 классе. Очень хотелось бы вспомнить те дни, когда я вместе с мамой с букетом цветов в первый раз ходил в школу. Хотелось бы вспомнить первые уроки нашего первого учителя, как она учила нас писать, считать и читать. Я бы хотел снова читать свой стишок на последнем звонке. Первый класс - это мой самый любимый и запоминающийся класс. Я очень хорошо помню, как я бегал с мальчиками и девочками, прыгал и не стоял на месте. Конечно было очень здорово. Вот почему я бы хотел снова оказаться в первом классе. И всё же, детство - самая весёлая пора.
Удачи)))
Прийменник
Правопис прийменників
Похідні прийменники пишуться разом, окремо й через дефіс.
Разом пишуться:
а) складні прийменники, утворені сполученням одного або двох (іноді — трьох) прийменників із будь-якою частиною мови: внаслідок (унаслідок), впродовж (упродовж), замість, навколо, напередодні, наприкінці, щодо;
б) складні прийменники, утворені з двох простих прийменників: задля, заради, навпроти, окрім, поза, поміж, понад, поперед, посеред, проміж.
Через дефіс пишуться складні прийменники
з початковими з-, із-: з-за (із-за), з-над, з-перед, з-під (із-під), з-поза, з-поміж, з-понад, з-попід, з-посеред, з-проміж.
Окремо пишуться прийменникові сполуки: у (в) разі, під кінець, під час, що ж до.
Хліб завжди цінується українцями. Усі розуміють, що без хліба людину чекає голод.
Про нього складено багато прислів'їв та приказок. Він усьому голова. Хлібом-сіллю на вишитому рушнику гостинні українці з давніх часів зустрічають дорогих гостей. Вміють випікати смачні та запашні короваї, хлібини, калачі. Наші предки ніколи не залишали на столі крихти хліба. Коли падала хлібина, піднімали її й цілували за життя, що на ньому тримається. Бо зернові рослини, які дають хліб, смачною випічкою та кашами годують людей, а кормом - домашню худобу.
До хліба повинне бути дбайливе ставлення.
Це таке речення, яке промовляється з піднесенням. Наприклад: ох, який чудовий день!