Твір «Зима-чарівниця»
Настає зима, і світ навколо змінюється. Морозним подихом вона зачаровує природу. Усе навколо завмирає. Голі дерева мерзнуть на холодному вітру. Тоді зима-чарівниця посилає дарує чудові білі одежі з снігового хутра, в яких їм тепло та затишно чекати на тепло. Вона також встелює промерзлу землю пухнастою білою сніговою ковдрою, що блищить діамантами у променях яскравого сонця. Річки, озера та моря зима сковує товстою льодовою кригою, щоб вони змогли відпочити до весни. І поки природа спить, зима співає їй колискові протяжними голосами завірюхи.
Пам’ятає зима й про людей. Їм вона дарує прекрасні візерунки на вікнах, щоб милувалися її майстерністю. Вона охороняє поля на сади, ховаючи їх під снігом від промерзання. Навесні той сніг розтане та напоїть землю для того, щоб вона щедро родила наступного літа. Зима прикрашає міста й села, посипаючи їх снігом, чіпляючи бурульки під стріхи будинків.
Зима дарує нам чудові свята – Новий рік та Різдво, з пахучими красунями-ялинками та миготінням різнокольорових ліхтариків у вікні кожної квартири, святковими застіллями та подарунками. Для дітей зима-чарівниця влаштовує веселі забави та ігри, катання на санках, лижах, ковзанках.
Зима зачаровує своєю красою. Коли вночі спостерігаєш, як великі сніжинки дружньо падають з неба та кружляють у світі ліхтарів, душа співає від радості. Коли бачиш парки та ліси, засипані білим снігом, коли можеш пішки прогулятися по поверхні ріки, розумієш, що таке здатна зробити лише справжня чарівниця.
Праця приносить велике задоволення адже не тільки собі приносиш його а й навколишньому середовищу.Тому ми повинні допомагати всім людям щоб всім було добре, тій самій бабусі яка переходить вулицю та й треба допомогти!
<span>Одного разу мені наснилося ,що я побувала у країні яянів.Зі мною ні хто не вітався.Але знайшовся один дідусь який усе мені розповів.Виявилося що яяни ніколи не з ким не розмовляють ,бо думають тількі про себе.Ще він сказав що до нього теж прийшла людина яка також про все питала.Він розповів що тут є золота брама і навіть сказав як її відчинити всьго лиш треба сказати "ти".Дідусь розповів що відколи побудували це місто то цю браму не відкривали.А хто намагався вийти то у ньго замість слова ти виходило я. Дідусь навіть провів меня до брами. Я запропонувала йому піти зі мною,але він відмовився. Коли я вийшла із золотої брами то я прокинулась, і зрозуміла що це був сон.</span>
Особистість це-коли ти сам приймає рішення .Коли тобі кажуть одне рішення але ти не впевнений що то правильно ти береш особисте рішення(думаєш сам).