Земля - землянка, землиця, земелька, земляний (а).
У кожного різна думка ,хтось хоче завжди щоб про нього піклувались,а хтось шукае краще місце для себе. Жити самостійно і щасливо .
Кожен вирішуе сам ,як жити далі . Але бувае так коли доля проти тебе . Хоть ти і старався . Нічого не вирішуеться так легко і просто .Життя складне і вижити в цьому світі нелегко , завжди потрібно покластись накогось . Щоб тобі допомогли . І в ту скрутну хвилину ти розуміеш що всі тебе покинули . БІЛЬШЕ НЕМАЕ НІКОГО ТИ ОДИН .але ні ще остались батьки , які виростили , любили . Інколи ми робили їм боляче , забуваючи про те що вони внас одні і невічні . Знай вони завжди вислухають і допоможуть в скрутну хволину . даже якщо всі проти тебе.Залишатись з своїми батьками це добре . Не відвертайтесь від них .
..............
..........
......
....
..
.
все моя фантазія закінчилась . Далі якось впораешся)*
Вечірній час і тепло ,ось про ,що думала дівчинка,коли замріяно дивилася у вікно.А там йшов дощ уже другу години,дуже сильний та холодний .Погода здавалася на перший погляд жахливою та неприємною.Але чи справді це так?
Дівчинка прислухалася і щось почула крізь відчинене вікно,вона чула дивні звуки.Вона ще не знала,але це була музика дощових крапель,коли уже мама їй розказала про таку незвичайну музику дівчинка.Ця мелодія могла дати відповідь на багато запитань,та розказати багато чого цікавого,але після себе вона залишила ще більше питань і загадок.Але все ж кожного вечора,коли йшов дощ, дівчинка тихо сиділа ,і замріяно слухала,як музика дощових крапель розповідає їй все все.
Сьогодні вранці я проснувся с першими променями сонця. Я зібрався і пішов до школи. В школі все було добре, нас всіх уроках старався бути активним. Після школи я рішив трохи погуляти з друзями. Ми гуляли, сміялися, гралися ми насолоджувалися цим прекрасним осіннім днем. Після цього я повернувся додому і взявся писати цей твір.
<span>Невисокий хлопчик стояв біля дерева, і мовчки спостерігав<span>.
</span></span>
<span>Береза була не високою, а низькою. Залізти на неї міг кожен охочий, проте ніхто не наважувався<span>.</span></span>