«Чорна рада» Куліш аналіз твору Підзаголовок: «Хроніка 1663 року» Автор: П. Куліш Рік: 1857 Літературний рід: епос Жанр «Чорна Рада»: історичний роман, роман-хроніка Тема «Чорна Рада»: розповідь про Чорну раду, що відбулася в Ніжині в 1663 році Ідея «Чорна Рада»: заклик до єднання, цілісності України; утвердження думки, що тільки свідома українська інтелігенція має бути панівним класом суспільства. Джерела роману: «История Малороссии» М. Маркевича, «История Малой России» Д. Бантиш-Каменського, літопис Самовидця. Дві сюжетні лінії — соціальна і любовна. Відхилення від історичних фактів: опис подорожі полковника Шрама, його перебування на хуторі Хмарище, зустріч його сина Петра з Лесею, двобій Петра з Кирилом Туром, переживання Лесі через коханого. Проблематика «Чорна Рада» Історична доля України Взаємини між панством та біднотою Стосунки між Україною та Росією Вірність обов’язку, козацька честь Місце Запорозької Січі в історії України Любов і ненависть Вірність і зрада Батьки і діти Історична постать і сучасність Цінність людського життя «Усякому єсть своя кара і награда од бога» Письменник акцентує увагу на суперечностях між простими козаками істаршиною, між міщанами і шляхтичами, між городовими козаками і запорожцями. Визначальним сюжетним «полігоном» для характерологічного увиразнення героїв є дорога, у яку вирушає козак Шрам зі своїм сином Петром, прямуючи з Правобережної України до Лівобережної до Якима Сомка. На цій дорозі вони зустрічають різних за соціальним статусом і політичними поглядами людей. Головні герої «Чорна Рада» Яким Сомко — наказний гетьман Лівобережжя, переяславський полковник , Павло Тетеря — правобережний гетьман Васюта Золотаренко — ніжинський полковник, Іван Брюховецький — кошовий — гетьман Запорозької Січі московський князь Гагін, Кирило Тур — запорозький козак, курінний отаман; полковник і панотець Шрам (справжнє прізвище Чепурний), Петро Шраменко — його син; Михайло Черевань — колишній козак, господар хутора, Меланія дружина Михайла Череваня і дочка Леся Божий Чоловік Матвій Гвинтовка Вуяхевич
Експозиція: зображення історичної епохи, у якій відбуватимуться події твору, знайомство з головними героями роману. Зав’язка: прагнення Шрама підтримати на раді Я. Сомка, подолати розбрат і безлад серед козацтва. Кульмінація: проведення «чорної ради», за підсумками якої І. Брюховецький — гетьман, Я. Сомко — в’язень. Розв’язка: смерть Я. Сомка, І. Шрама; одруження Петра з Лесею.
Джерело: http://dovidka.biz.ua/chorna-rada-analiz/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Джерело: http://dovidka.biz.ua/chorna-rada-analiz/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Тарас Шевченко!
Досить було однієї людини,
щоб урятувати цілу націю.
Остап Вишня Тарас Григорович Шевченко - птах, який своїми крильми розсунув хмари та відкрив народові шлях до сонця. А хіба ж поезії його - не сходинки на небеса? Славетний "Заповіт", на мою думку, є найважливішою частиною нашої подорожі до щастя. Не існує, напевне, українця, котрий не знав би знаменитого:
І мене в сім'ї великій,
В сім'ї вольній, новій,
<span> Не забудьте пом'янути </span>
Незлим, тихим словом.
Щоб зрозуміти вищезгаданий "Заповіт", треба цілком зануритись у тодішній світ, поглянути на знамениту поезію очима Шевченкових сучасників.
Смерть, біль, неволя... Цими єдиними трьома слловами можна зхарактеризувати становище людей. Вони повністю перебуввають під владою панів, які
Кайданами міняються,
Правдою торгують
Усюди лише непроглядна темрява, ніякого майбутнього. І раптом, наче проблиск сонячного проміння, у житті кріпаків вогнем спалахнув Кобзар. Його віршів підбадьорювали нещасних, не давали їм падати духом.
Жорстокі царі та жандарми, помітивши вплив Шевченка на громадкість, заперечуючи українську мову, не раз намагалися згубити його. Але навіть після смерті Тарас Григорович повернувся до нас своєю палкою піснею, живучи у написаних словах. І поневолені, як пророкував наш геній, звільнилися від кайданів лихих панів.
Та на цьому роль поезії Кобзаревої не скінчилася. Хіба вже досягла Вкраїна вершин своєї краси та можливостей? Ні! Чи всі земляки наші нагодовані та щасливі? Ні! Тож наберімося наснаги з цілющогго джерела Шевченкової поезії, візьмімо "Заповіт" за гімн, і розбудуймо нашу країну до найвеличнішої держави, аби справдилося Шевченкове пророче:
І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син, і буде мати,
<span> І будуть люде на землі</span>
Якби я був мишкою то я б покарав тим що поїв їх продукти які вони продавали, або б заховала а ті гроші знищила.