тисячу дев'ятсот девяносто сім (сьомий) так чи ні
Ми розмовляли один з одним спостерігаючи за пташками.
Відчувши нездуження вона викликала швидку.
Несучи підручники вона мріяла скоріш дістатися дому.
Читаючи цю книжку вона їла яблуко.
Підписуючи важливі документи, він ще раз, швидким поглядом, перечитував текст.
Закривши двері вона пішла до школи.
Н. тисяча вісімсот чотирнадцять
Р. тисячі восьмисот чотирнадцяти
Д. тисячі восьмистам чотирнадцяти
Зн. тисячу вісімсот чотирнадцять
Ор. тисячею вісьмастами чотирнадцятьма
<span>М. на тисячі восьмистах чотирнадцяти</span>
Мало хто з нас може сказати, що любить вітер. В думках одразу зринають картини холодної та вогкої днини. Вітер здуває з дерев останнє пожовкле листя, а дощ барабанить по стріхах та карнизах.У такі дні мрієш лише про домашній затишок.
Але вітер буває й іншим. У спекотний душний день немає нічого кращого за легкий повів вітру. Він приносить довгоочікувану прохолоду.
Вітер – мінливий. Буває теплим і холодним, свіжим та порошним. То він сильний і безжальний, то лагідний та добрий.<span>
</span>Він знає всі дороги,але навіть вони йому не потрібні. Він міг би розкрити всі загадки та секрети, передати найдивніші аромати. Але вітер до нас байдужий, тому назавжди збереже свої таємниці.<span>
</span>