Я, Новіков Ігор Павлович, вчитель з економіки , отримав від завідувача шкільної бібліотеки Нестерчука С.М. підручники для 7-го класу в кількості 25 примірників на період з 2016 по 2017 навчальний рік.
Забовязуюся повернути усі 25 підручників у гарному стані на кінець закінчення навчального року.
Дата
Підпис
Читати - прочитав, читання
мирити - помиритися, перемир'я, мирний, мирова
малювати - замальовка, перемалював, малюнок
Сьогодні вранці Снігуронька прокинулася ранёшенько. Вона і поспала всього годинку. Адже вона - чарівниця, а Чарівники рідко сплять по багато - тільки коли зроблять якісь величезні і дуже важливі справи.Тільки вона солодко потягнулася і сказала всього Всесвіту слова своєї любові і вдячності, як почула стук у віконце. Це стукав її снігур-листоноша. У діда морозу і Снігуроньки багато помічників-листонош.А для особливих цікавих справ у Снігуроньки є і особливі помічники. І один з них - якраз цей Снігур.- Доброго ранку, моя чудова пташка! - Сказала Снігуронька. - Де ти бував, що приніс?-Сьогодні Я знайшов біля одного будинку на дереві нову прекрасну годівницю! - Радісно прощебетав Снігур. А коли вдосталь наклювали насіння і поговорив з синичка, дивлюся - а на даху годівниці лежить листа. А на ньому написано: «Снігуроньці». Я зрадів - його хвать! І ось - приніс тобі. Читай!І Снігур подав Снігуроньці рожевий конвертик з написом «Снігуроньці».- Ну що ж, спасибі тобі! Ти такий розумний! - Подякувала Снігура Снігуронька і відкрила лист.«Здрастуй, дорога Снігуронька!» - Почала вона вголос читати.«Мене звуть Настенька. Мені 5 років. І за мене пише моя матуся, а я їй кажу, що писати. Ми з мамою запрошуємо тебе до себе в гості. Сьогодні ми з мамою будемо пекти новорічні пряники і будемо дуже раді, якщо ти будеш їх робити і піч з нами. А потім разом поп'ємо чаю, пограємо. І ще ми приготували для тебе і Дідуся Мороза подарунки !!Прилітай до нас! Ми дуже тебе чекаємо! »І внизу друкованими літерами Настя написала сама:
Снігуронька! Я тебе люблю! Настя »- А що - сказала Снігуронька. Можна і злітати до Настусі і її мами в гості! Покажеш дорогу? - Запитала вона у Снігура.- Ти ж тепер все знаєш! - Здивувався Снігур.-Звичайно, Знаю - заусміхалася Снігуронька. Зате разом веселіше!-Воно Звичайно - цвірінькнув Снігур та сіл їй на плече.І ось Снігуронька взяла свій чарівний скринька. Подзвонила три рази в дзвіночок. І тут же до порогу хатинки підлетіли її чарівні сани.Скажіть Дідуся Мороза, коли він повернеться, що я вирушила в гості. До вечора повернуся - помахала рукою сніговика Снігуронька.- Чудового подорожі! - Помахали їй услід своїми рукавицями Сніговики. Вони були дуже задоволені своїми чарівними рукавицями. Це Снігуронька їх вчора зв'язала своїми чарівними спицями та подарувала їм і Дідуся Мороза по парі нових чудових рукавиць.А Снігуронька тим часом вже стояла на порозі Настенькіного будинку. Спочатку до Насті в вікно постукав Снігур. Вона зраділа і підбігла до вікна.- Пррівет! Открривай вікно, а потім дверррь! - Цвірінькнув Снігур.- Що ??? - Здивувалася Настя і відчула, як брови її від подиву поповзли кудись вгору.-Открривай Кажу! Там вже Снігуронька зачекалася! І я тут теж! Сама ж завалу в гості! - Цвірінькнув Снігур та клюнув пролітає повз нього сніжинку!- Уррааааа! - Закричала Настя. Вона миттю піднялася на підвіконня і стала відкривати кватирку.- Ти куди - заметушилася мама. А ну злазь звідти зараз же! - Злякано сказала вона.-Мама мама! До нас Снігуронька приїхала! - Радісно закричала Настя.-Що ?? - Ще більше здивувалася мама. Вона підійшла до вікна.-Открривай Давай! Чого дивишся? - Обурено цвірінькнув Снігур. - Самьдіокликали в гості, а самі не пускають !!! Де ваше гостинність? Чірік !!!-Ой, Вибачте, будь ласка! - Розгублено посміхнулася мама і відкрила кватирку.В цей час в двері постукали. Мама відкрила двері - і ахнула: на порозі стояла Снігуронька! Справжня!-Чудесного Дня! -попріветствовала Снігуронька. - Можна увійти?-Звичайно! - Вклонилася мама. І сама здивувалася ще більше. Чудеса почалися! І причому - ще вчора!Снігуронька увійшла в будинок.А Дідусь Мороз обдарував всіх хлопців - все отримали і чарівну сніжинку, і те, про що довго мріяли!Не забув Дід Мороз і про мам - вони теж були тепер з подарунками і дуже задоволені - кожна отримала подарунок до душі.Все не перестаючи дякували Діда Мороза і всіх лісових мешканців! Звичайно, не хотілося розлучатися. Все від'їжджають, сівши в сани, ледь стримували сльози - і від щастя, і від небажання розлуки. Пора!Дід Мороз теж сів у свої сани, і все сани злетіли вгору і швидко помчали по зоряному морозному неба. Все-таки казка - це диво!Коли все вже були вдома і лягли спати, у них перед очима досі стояли і Дід Мороз, і Снігуронька, і все-все-все звірі і весь цей чудовий день.І кожен, засинаючи, сказав це важливе і чудове слово:- ДЯКУЮ!19-20.12.2013 РАНОК)
Рання весна
Березнь. У перші дні цього місяця, як правило, ще морозно і сніжно. Але то був справжній весняний день: сонечко світило яскраво, ласкаво торкалося мого обличчя своїми теплими промінцями. В такий день слід обов"язково сходити до парку. Я так і зробила.
Усюди було ще вогко і виднілися залишки брудного снігу, але це не заважало усім жителям парку РАДІТИ РАННІЙ ВЕСНІ. Там синичка вже оголошує всім про тепло, там сорока вже вигріває боки на сонці...Я ЙШЛА ПО ВУЗЬКІЙ СТЕЖЦІ і раптом почула, як хтось шурхотить над моєю головою. Я підняла погляд і була здивована, побачивши маленьку пухнасту жительку парку, що СИДІЛА НА ЗЕЛЕНІЙ СОСНІ і з цікавістю на мене дивилася. Було дивним, що вона мене не злякалася. На щастя у мене у кишеньці був маленький горішок, що залишився після мого домашнього сніданку. Мама завжди говрили: "Горіхи - це твій розум!".
"Будь розумницею!" - сказала я маленькій споглядачці, І ДАЛА ГОРІШОК РУДІЙ БІЛОЧЦІ.
Ось таку я мала пригоду одного весняного дня.
1.Мені радісно - я радію.
2.Сходить сонце - світає.
3.Гримить грім - гуркотить грім.
4.Надворі мороз - морозить.
5.Настає вечір - вечоріє.
6.Летить сніжок - сніжить.
7.У класі запанувала тиша - у класі усе стихло.