Небо-це щось далеке,невимовно красиве,яке вабить своєю могутністю та величчю.Напевно кожен замислювався над питанням:"Якого кольору небо?"І всі люди відповідають по-різному.Для когось небо синє,для когось блакитне,а для когось воно біле.Скільки людей,стільки і думок.Ось і я собі задаю це питання.Для мене небо чисто синє,коли воно спокійне,темно синє,коли лютує та білесеньке у теплу погоду.
Отже,це питання є досить філософським,адже над ним можна думати годинами.До сьогодні ніхто не сказав якого кольору небо,що ще раз підтверджує мою думку.Мільйони людей-мільйони різних думок!
Встала весна.
Чорну землю сонну розбудила,
Уквітчала її рястом,
Барвінком укрила.-складне,означено особове,неокличне,розповідне. (встала-дієслово,весна-іменник,чорну-прикметник,землю-іменник,сонну-прикметник,розбудила-дієслово,уквітчала-дієслово,її-займенник,рястом-іменник,барвінком-іменник,укрила-дієслово).
підмет-весна (однією лінією)
присудки:встала,розбудила,уквітчала,укрила(двома лініями)
чорну землю сонну-пунктиром;
рястом-пунктиром;
барвінком-пунктиром.
В одному лісі, на одній галявині жило маленьке оленя. Без батьків. Добре йому жилося поки не настала зима. Кожної ночі оленя боялося вовкі, які хотіли з'їсти його. Воно блукало по лісові та натрапило на людей. Люди були добрі, забрали його. Віддали у зоопарк. Оленятка годували,поїли та дали теплий приют. Назвали його Бембі.
От і казочці кінець, а хто слухав молодець!