<span>Керування може бути пряме (безприйменникове) - одержати рекламації, обирати депутата і опосередковане(прийменникове), тобто залежне слово приєднується до головного за допомогою прийменника - одержати від заводу, чекати на подругу. Воно також буває сильне і слабке. При сильному керуванні - наявність залежного слова зумовлюється семантикою керуючого слова (читати книжку, виконати доручення, скаржитися на втому), слабкому- виступає між словами, між якими зв'язок, хоч і можливий, але зовсім не обов'язковий {подарунок від брата, подарунок для брата)</span>
Запишіть слово, поставте наголос, розділіть його на склади. Запишіть, скільки в слові складів, голосних і приголосних букв.
Ям-ка — 2 складу, 2 голосних, 2 приголосних.
Запишіть у стовпчик всі букви слова, поруч у квадратних дужках вкажіть звуки, які позначають літери при вимові.
я [й] [а], м [м], до [к], а [а]
Дайте характеристику кожного звуку. У голосних вкажіть
ударності-безударность. У приголосних звуків напишіть дзвінкий — глухий,
парний — непарний (по дзвінкості — глухість), твердий — м’який, сонорні
(якщо звук є таким).
я [й] — приголосний, дзвінкий непарний, м’який, сонорні, [а] — голосний, ударний.
м [м] — приголосний, дзвінкий непарний, твердий.
до [к] — приголосний, глухий парний, твердий.
а [а] — голосний, ненаголошений.
Порахуйте і запишіть на наступному рядку кількість букв і звуків у слові.
4 букви, 5 звуків.
За - префікс, грож - корінь, у - суфікс (залишок від -ува-), є - закінчення, загрожу - основа.
Пір - корінь, ячк - суфікс, ом - закінчення, пір"ячк - основа.
ВОРОНИ́Й<span>а́, е́. Чорний із синюватим полиском (про масть
коня). Ведуть коня вороного, Розбиті копита… А на йому сіделечко Хустиною
вкрите Кінь чорної масті. Копитами вдарте, вороні, — У степу ми з
вами не одні (Воронько, Три покоління, </span>Вороний, а, е.<span>1) Вороной. Стояв кінь вороний у наряді. Мет. 98.</span><span>2) Чорный. Посередині колодязь, а там вода аж ворона. Вороненький.</span><span>ворони́й —</span><span>1) (пестливе — вороне́нький) чорний із синюватим полиском
(про масть коня); також кінь такої масті (його ще називають воронце́м,
воронько́м); уживається як постійний народнопоетичний епітет до слова кінь.
Козак виїжджає; Лід ним коник вороненький Насилу ступає (Т. Шевченко); Ведуть
коня вороного, розбиті копита (Т. Шевченко); Купи собі, сину, коня
вороного, Постав у станочок, говори до нього (пісня); Копитами вдарте,
вороні, — У степу ми з вами не одні </span><span>2) во́рон-кінь = во́рон-ко́ник = во́рон-кониче́нько —
народнопоетичні назви вороного коня; у піснях і поезії назва часто
розчленовується. Ступай, коню, ступай, ворон, З гори кам’яної До тієї
дівчиноньки, Що чорнії брови (пісня); У ніженьках, на припоні,
Ворон-коник плаче ; Іде сходом козаченько, Лід ним
ворон-кониченько… </span>
354
Н. триста п'ятдесят чотири
Р. трьохсот п'ятдесяти чотирьох
Д. трьомстам п'ятдесяти чотирьом
З. = Н або Р
О. трьомастами п'ятдесятьма чотирма
М. трьохстах п'ятдесяти чотирьох
К.= Н
176
Н. сто сімдесят шість
Р. ста сімдесяти шести
Д. ста сімдесятьом шістьом
З. = Н або Р
О. ста сімома шістьма
М. ста семи шести
К.= Н
200
Н. двісті
Р. двохсот
Д. двомстам
З. = Н або Р
О. двомастами
М. двохстах
К.= Н
73
Н.сімдесят три
Р. сімдесяти трьох
Д. сімдесятьом трьом
З. = Н або Р
О. сімома трьома
М. семи трьох
К.= Н