Ви ,напевно,чули і казки, і пісні, і вірші про лелеку.Це він мостить своє велике гніздо з паличок, гілок на даху будинку.Люди дорожать дружбою з лелеками і пильно оберігають їхній спокій
Однор. чл. реч:1) казки,пісні, вірші, паличок, гілок, - з"єднані за допомогою повторюваних сполучників;
<span>2)дорожать, оберігають.</span>
Вставні слова і речення не є членами речення й не відповідають на жодне питання в реченні. Вимовляються вони з особливою інтонацією (пониження голосу й більш швидке проговорювання), а на письмі відокремлюються комами, рідше - тире.Вставні слова і речення виражають особисте ставлення мовця до свого висловлювання. Вони не несуть нової інформації, а лише певним чином оцінюють, уточнюють основне повідомлення.1. Вставні слова і речення виражають впевненість: безумовно, без сумніву, звичайно, зрозуміло, правда, безперечно, дійсно, розуміється, авжеж.2. Вставні слова і речення виражають невпевненість: може, може бути, здається мабуть, можливо, напевно, либонь.3. Вставні слова і речення вказують на джерело повідомлення: кажуть, по-моєму, мовляв, на думку (когось), за словами (когось) і под.4. Вставні слова і речення виражають задоволення чи незадоволення: на щастя, на жаль, як навмисне, дивна річ, на диво, як на зло і под.5. Вставні слова і речення вказують на зв'язок між думками, їх порядок: по-перше, до речі, таким чином, наприклад, нарешті, отже, виходить і под.6. Вставні слова і речення привертають увагу співрозмовника: знаєш, зверніть увагу, між нами кажучи, бач, бачте, чуєш, знай і под.7. Вставні слова і речення дають оцінку повідомлюваному з точки зору звичайності: як завжди, бувало, як водиться і под.<span>8. Слова ввічливості: прошу, перепрошую, будь ласка, добрий день, здрастуйте, на добраніч.Приклад речення:Мабуть,треба спочатку визначити не тільки зміст,а й мету викладених думок.(Вставне слово- мабуть,виділяється комою)</span>
Н [н] - приг., сон., тв.;
е [е] - гол., ненаг.;
з [з] - приг., дзв., тв.;
р [р'] - приг., сон., м'як.;
і [і] - гол., ненаг.;
в [в] - приг., губн., дзв., тв.;
н [н'] - приг., сон., м'як.;
я [а] - гол., наг.;
н [н:] - приг., сон., тв.;
и [и] - гол., ненаг.;
й [й] - приг., сон., м'як.
У казці «Кривенька качечка» розповідається про чарівне перетворення качечки на дівчину.
У ній схвалюється те, що дід та баба узяли птаха із зламаним крилом
додому. Вирішили доглянути за качечкою. Їх добрий вчинок був
нагороджений. Качечка виявилась дівчиною. Доброю і дуже працьовитою.
Уміла прибрати у хаті та приготувати їсти. Довго жили б вони разом,
якби не вчинок діда та баби. Дівчина покинула їх, вони залишились без
допомоги.
У казці засуджується хитрість та підступність діда і баби. Впізнали
вони у гарній дівчині свою качечку. Не запитали дозволу, таємно швидко
спалили гніздечко з пір’ячком. Сестри-качки скинули дівчині пір’ячко, вона назавжди обернулась качечкою .
<span> Казка сумно закінчується для діда з бабою. Вони залишились покараними за свій поганий вчинок.
</span>
<span />
<span>Калина-кущова рослина, заввишки до </span>5 м<span>. Росте в чагарниках, заростях, особливо у заплавах рік, в підлісках, на схилах, в ярах. Часто висаджують в парках, на подвір’ї. Поширена повсюдно.</span>
<span>Листки крупнозубчасті, зверху майже голі, зісподу дещо опушені.</span>
<span>Квітки білі, зібрані майже в плоскі щитовидні зонтики, крайові значно більші за серединні, п’яти пелюсткові. Цвіте в травні, червні місяці.</span>
<span>2 варіант</span>
<span><span>Калина хороша с весны до поздней осени. В мае распускаются чудесные белые соцветия. Летом куст покрыт густой и красивой зеленой листвой. Осенью листья эффектно меняют цвет, окрашиваясь в желтые, красные, оранжевые тона. С августа калину украшают гроздья крупных плодов.</span></span>