На вокзале происходит <span>встреча двух давних друзей, которых развела судьба на долгие годы. И вот , долгожданная и неожиданная встреча. Толстый и Тонкий долго разговаривали, о том кто чего добился в жизни и были искренне рады этой встрече. Но вдруг, выяснилось, что Толстый выше по рангу, чем Тонкий. И тут , Тонкий сменился в лице, стал " пресмыкаться" , унижаться и заискивать перед Толстым. Толстому не понравилась такая перемена в Тонком и он, распрощавшись, ушёл.</span>
Олександр Грін біографія скорочено Олександр Степанович Гриневський народився 11 серпня 1880 в невеликому містечку Слободському Вятської губернії. Початкову освіту отримав вдома, потім продовжив навчання в реальному училищі. Однак, незабаром був виключений за сатиричні вірші, що висміювали педагогів. Згодом, Олександр вступив до міського чотирирічного училища, яке закінчив у 1896 році. Подався до Одеси, мріючи стати моряком та втамувати спрагу пригод. Був матросом, рибалкою, кухарем, вантажником, землекопом, лісорубом, плотарем на Уралі і золотошукачем. Згодом, хлопець зрозумів, що кар’єра моряка не для нього. У 1902 добровольцем пішов до царської армії. Муштра і жорстокість були не для нього, тому він намагався втекти. Після дезертирства став спілкуватися з есерами, які потім допомогли організувати другу втечу. Однак революційна пропаганда, яку вів Грін, привела його до в’язниці. 1903 — 1905 роки він провів у в’язниці суворого режиму. У наступному ж році знову був засуджений і відправлений на заслання. Але на цей раз Гріну вдалося втекти до Петербурга під чужим імям. Приблизно в цей час починає писати перші оповідання. У 1906 році вийшла перша розповідь «Заслуга рядового Пантелеева» під псевдонімом «А.С.Г», завдяки чому йому вдалося уникнути нового арешту. Але багато його творів того часу вилучали. dovidka.biz.ua У 1907 році під оповіданням «Випадок», уміщеним у петербурзькій газеті «Товарищ», уперше з’явився підпис «А. С. Грін». Перша збірка Гріна під назвою «Шапка-невидимка» вийшла в світ у 1908 році. У 1910 році його знову заарештували (цього разу як нелегала) і відправили відбувати заслання протягом двох років у Архангельській губернії. З початком громадянської війни письменника покликали до армії. Вирушаючи на службу, з мріями і надією на краще майбутнє, він повернувся важко хворим, без житла і засобів до існування. У відчаї О. Грін звернувся до М. Горького, який домовився про лікарню, дістав рідкісні на той час продукти і ліки, допоміг отримати кімнату в Будинку мистецтв і академічний пайок. Почав багато писати, вдруге одружився. У 1924 році Грін з родиною переїхав до Феодосії. Оселившись восени 1930 року в Старому Криму, родина опинилась у дуже скрутному матеріальному становищі. Померти письменникові судилося у бідності та забутті. 8 липня 1932 року помер від раку легень..
Ворчалки ,шумелки,сопелкиэто те люди которые можно сказать гиперактивные любят по весехится ,пожаловать и поболтать
Кабаниха относится к Катерине очень жестко,не дает покоя всем жильцам в доме.Катерина очень сильная девушка,которая не боялась ее,как всё остальные в доме,могла сказать свое мнение.Кабаниха боялась того,что ее перестанут слушать и подчиняться и она потеряет власть над всеми
В инете поищи ,,,,,,,,,,,,,,,