<span>• Хмарини розкошують у блакитному небі. Вони розмлоєні останнім теплом осені.
</span>
Хрещатик - головна вулиця Києва, розташована неподалік від місцевості, де колись князь Володимир Великий хрестив свою родину. Мабуть, саме так виникла назва вулиці, Алі згідно іншої версії, назва походить від Хрещатого Яру (місцини, що перехрещена ярами). Довжина Хрещатика лише 1,2 км, а вшир ця вулиця сягає на деяких ділянках 100 метрів. Проїжджа частина дорівнює 24 метри, а обабіч вулиці висаджені дерева, що відділяють 14- метрові тротуари. По лівому боку Хрещатика уздовж Хрещатика простягнувся каштановий бульвар, особливо гарний навесні, у травні, коли каштани розквітають.Як повноцінна вулиця Хрещатик почав свою історію наприкінці 18 - початку 19 століття. Першим почали забудовувати ділянки в районі Європейської (Кінної) площі. Будівництво велося переважно по правій стороні до вулиці Прорізної. Потім будівництво перейшло на ліву сторону вулиці. У той час Хрещатик забудовувався переважно житловими будинками, за винятком першого київського театру - садиби, побудованої по проекту А. Меленского. Саме тому вулиця якийсь час називалася Театральною. До кінця 1873 року забудова вулиці досягла Бессарабської площі. До 1869 року головна вулиця Києва звалася КХрещатицькою, а потім була перейменована в Хрещатик. Аж до Великої Вітчизняної війни Хрещатик був забудований 4- поверховими будинками, а його ширина була приблизно 35 метрів.В 1851 році на Хрещатику побудували перший великий кам'яний будинок для дворянських губернських зборів. Автором проекту був архітектор А.В.Беретті. По проекту цього ж архітектора в 1838-1942 рр. був збудований будинок Інституту шляхетних панночок. У той час торгоівельне та промислове життя Києва було зосереджене на Подолі. В міру того, як розростався й забудовувався Хрещатик, він переймає в Подолу естафету й стає центром ділового життя міста.Вже до кінця 19 століття Хрещатик представляв із себе повністю забудовану вулицю. Тут було безліч магазинів, банків, різних контор. В 1892 році по Хрещатику була прокладена перша в Російській імперії лінія електричного трамвая, що з'єднувала Хрещатик з Подолом. На початку 20 століття на розі Хрещатика й вул. Прорізної по проекту відомого архітектора В. Городецького був збудований Будинок Російського страхового суспільства. В 1914 р. по проекту П.С.Андрєєва був побудований Пасаж, що полягає із двох паралельних корпусів, з'єднаних воротами, які утворювали проїзд. Будинок Пасажу був зруйнований під час Другої світової війни, а в післявоєнні роки його реконструювали. Приблизно в це ж час будуються будинки, які й зараз належать до визначних пам'яток Києва - Бессарабський критий ринок табудинок Купецьких зборів (Національна філармонія України).Вже на початку 20 століття будинки на Хрещатику мали водопровід, каналізаційну систему, газ та електричне освітлення. У радянський час активніше всього реконструювався Хрещатик у період з 1936-1941 рр. За цей відрізок часу трамвайні рейки розібрали, проїжджу частину заасфальтували, а по Хрещатику пустили більш сучасний вид транспорту - тролейбус. По обидві сторони вулиці висадили дерева й встановили ліхтарі. У нижніх поверхах будинків, як правило, розміщалися магазини - їх приміщення були повністю реконструйовані й відремонтовані. Саме тоді на Хрещатику з'явився Центральний універмаг. В результаті цих робіт, Хрещатик перетворився в кращу вулицю Києва, на якій зосередилися адміністративні установи, найкращі готелі Києва, магазини, театри й кінотеатри.Найтрагічніший час для Хрещатика настає в роки Великої Вітчизняної Війни, коли вибухають заряди, закладені НКВД. У результаті цих вибухів і пожеж центр Києва вигорів практично повністю. Відразу ж після звільнення Києва в 1943 році, починаються відбудовні роботи. В 1948 році починається втілення в життя генерального плану відновлення Хрещатика, який був запропонований групою відомих архітекторів. Згідно із проектом, Хрещатик повинен був перетворитися в широку магістраль. Саме тоді одна сторона вулиці була піднята на 2 м, будинки відсунулися вглиб, а перед ними з'явився знаменитий каштановий бульвар. При забудові Хрещатика архітектори намагалися виграшно з'єднати особливості архітектурних ансамблів із природним ландшафтом. На місці зруйнованих дореволюційних будинків виросли будинки в стилі "сталінського ампіру", які дуже вдало вписалися в образ нового Хрещатика. Зміні піддалася й головна площа Києва, яка зараз зветься майдан Незалежності.У ці дні кияни й гості міста можуть неквапом прогулюватися по Хрещатику, тут влаштовуються різні змагання, вікторини, на Хрещатику проходить і пісенний турнір, який транслюється в прямому ефірі, "Караоке на майдані", часто можна почути мелодії у виконанні волинки, кобзи, бандури. У теплу пору року можна відпочити, присівши на одну з лав, у розташовані вздовж Хрещатика, у тіні каштанів.
Цього року вишні у саду уродило як кіт наплакав.
Петрику, коли ти даєш однокласнику списати домашнє завдання, ти робиш йому ведмежу послугу.
Микола почав займатися боксом місяць тому, а вже може заткнути за пояс тих, хто цілий рік до секції ходить.
Чого ти тут стоїш, зуби продаєш? Нічого смішного я не бачу у тому, що літня людина впала!
Олесю розуму не позичати - сам до університету поступив, ніхто йому не допомагав.
Не буду вам більше допомагати! Раз допомогла, другий, так вже і на голову сіли, нічого самі робити не хочете.
Поясни ще раз і простіше, будь ласка, бо ти вже з пантелику мене збив.
Не заговорюй мені зуби - відповідай на питання.
Бабуся моя все життя працювала, рук не покладаючи.
Ламаний грош ціна твоїм обіцянкам!
Ні, я не зможу прийти до тебе, бо роботи багато - кручуся, як білка у колесі.
Павло Петрович - стріляний горобець: де тільки він не побував, чим тільки не займався!
Чому ти такий впевнений, що завтра не буде дощу? Може, й буде - бабця надвоє ворожила.
Використані фразеологізми: Як кіт наплакав (дуже мало)
Ведмежа послуга (дуже сумнівна послуга)
Заткнути за пояс (перевершити)
Продавати зуби (сміятися)
Розуму не позичати (про розумну людину)
Сісти на голову (знахабніти)
Збити з пантелику (дозорієнтувати, заплутати кого-небудь)
Заговорювати зуби (переводити розмову на щось інше)
Не покладати рук (працювати багато й старанно)
Ламаний гріш чомусь ціна (нікуди не годиться)
Крутитися, як білка в колесі (бути постійно зайнятим)
Стріляний горобець (про людину, яка багато зазнала у житті)
Бабця надвоє сказала; бабця надвоє ворожила (невідомо, що трапиться)
Всі діти в моєму віці мріють в майдутьому бути:балеринами, художниками,футболістами,чи артистами, а я хочу бути лікарем. Лікар це професія благородна, адже ти допомагаєш людям. Завдяки тобі люди неболіють, а якщо навіть боліють то ти маєш можливість їх вилікувати. На мою думку найкраще бути лікарем-хірургом, або стоматологом. Хірурги рятують людей в яких здавалось вже немає шансу на життя, але після операцій пацієнти виліковуються і живуть ніби нічого і неболіло. А стоматологи лікують зуби і дарують людям прекрасні посмішки, адже приємно коли ти йдеш а тобі увідповідь всі усміхаються.
Погода почала псуватися.Ньзькі чорні хмари повзли нам на зустріч.Ударила холодна страшна злива.Жодної пташки не було.Це була погана прикмета.Юнак загорувся в плащ.Віз виїхав на лісову дорогу ,яка привела до великого будинку.Двері відчинились.На порозі стояла невелика бабуся.Вона показала йти за нею.