<span>Гуанкан-маки (версія Nigiri у формі човники) - рис загорнутий вертикально в стрічку норі, а зверху рису лежить ікра або будь-яка інша начинка.
<span>
Інгредієнти:</span>
На 1 порцію: 1 аркуш водорості норі (нарізати впоперек на стрічки шириною 3-4 см), 30 гр.ікри летючої риби, 30 гр.мяса краба, 30 гр.салата з водоростей, 80 гр.вареного рису для суші, маринований імбир , паста васабі (зелений соус-паста з хрону васабі), соєвий соус для суші.
</span>Приготування:Такі суші приготувати дуже просто:Зліпіть з вареного рису довгастий овальний колобок і покладіть на чисту рівну поверхню.Потім оберніть колобок смужкою норі так, щоб один її кінець заходив зна інший на 2 см, кінці склейте змочивши їх водою. Злегка зімніть рис і підправте зовнішній вигляд колобка з норі.Заповніть порожнечу гарніром (ікрою, крабовим м’ясом, салатом з водоростей). Суші готові. Зверху їх можна прикрасити крапелькою “Васабі”.Розкладіть на тарілці і подайте на стіл з маринованим імбиром і соєвим соусом.
Я прийшов до лісу рано навесні, коли ще в низинах лежав сніг. І побачив маленьку ніжну квіточку, яка невідомо як пробилась крізь шар мерзлого грунту." Хто ти, люба?"-спитав я її. А вона лиш мовчала та хиталася на вітру. Підказали через сон дерева : " Це -пролісок. Він один прокинувся у таку холоднечу."
Я нахилився ще нижче до незрозумілої синьої квітки. І почув : " Сонечко, грій дужче, бо холодно мені. Весно, я чекаю тебе. Моїх брати і сестри вже простелили тобі доріжки у лісі, щоб ти не заблукала."
Виявляється. що ця маленька мужня рослинка зустрічає Весну. Я вклонився їй і прошепотів : "Дякую, небесна квітка, що не злякалася ні Зими, ні Морозу!"
Улітку багато людей задіяні у праці на полі. Хто догляда овочі, хто косить траву, а хто вже збира перші врожаї. Відпочиваючи за містом, я часто спостерігала за такими працьовитими людьми і мені дуже подобалась їх старанність. Наприклад, ви можете запитати: "Що може зацікавити у праці звичайного косаря?". Та чи знаєте ви - наскільки, це клопітка робота? Тільки но сонце починає сходити на небі, а косар вже прямує на своє поле. Спочатку він обходить і обдивляється траву, вибирає з неї гілля, що можє заважати і починає точити косу. До роботи він приступа завзято і починає прокошувати невеликі рядки один за одним відкидаючи траву в один бік. Під час замаху косар стоїть прямо і опирається на одну ногу. Працює довго, майже до обіду, без перепочинку, а опісля знову береться за діло з тією самою енергією. Я дуже поважаю таких людей, за їх силу і характер.
Півтора літра води - денна норма для людини
На поле бою мчалося півтораста воїнів
Ответ:
Моя відповідь у фото (це я писала, на всякий випадок)