Пам’ятаєте, ще Шевченко писав «Село на нашій Україні, неначе писанка село, зеленим гаєм поросло». Справді, наше село, дійсно, схоже, на квітучий гай. Навкруги безліч дерев, кущів, квітів. Здається, що ти насправді потрапив у райський куточок. На відміну від міста, тут дихається на повні груди, тут хочеться не тільки жити, а і творити.
Село, це писанковий край, тут пам’ятають і звичаї, і традиції свого народу. Тут живуть люди, які уміють працювати на землі. Вони вміють зробити все, вони вміють цінувати свободу, рідну культуру і вміють жити у гармонії із природою.
Люди в Україні завжди складали й співали пісні. За цими піснями можна простежити історію народу,
його життя, його мрії та сподівання, його жалі. Відходили у минуле й
історичні події, й учасники цих подій, але пісні залишалися. У давні
часи український народ вів боротьбу з турецько-татарськими
завойовниками. Цю подію відображає народна «Пісня про Байду». Байда був історичною постаттю. Саме так народ називав Дмитра Вишневецького,
засновника Запорізької Січі. У пісні оспівується любов до Батьківщини,
патріотизм, відданість своєму народові. Треба згадати і народного героя,
народного месника проти панів — Устима Кармалюка.
Слава про нього йшла не лише по всій Україні, але й далеко за її межами.
Про нього народ теж склав пісню — це «Пісня про Устима Кармалюка». Ще
одного патріота українського народу, який виступав проти татарських орд, уславлює пісня «Ой Морозе, Морозенку».
Не треба забувати і про обрядові пісні, які відтворюють буття наших
далеких предків, їх вірування, звичаї, обряди. Існує і багато таких
пісень, які розповідають про звичайні, побутові події з життя
українського народу. Серед таких пісень можна відзначити коломийки.
Отже, пісенний матеріал українського народу надзвичайно багатий,
різноманітний та цікавий. З пісень можна багато дізнатися про нашу
історію»
Справляти сім неділь на тиждень-ледарювати,