Простити- це найважче рішення для багатьох.
Тяжкий нежить, неприємний нежить
Скласти твір-міркування про те, чому я люблю Батьківщину, пропоную так:
Батьківщина - це місце, де я народився і виріс. Чому я люблю свою Батьківщину? В Україні мені все рідне: люди, мова, місця. Тут проходить моє дитинство - найкращі роки. Саме в Україні живуть мої близькі люди: мама та тато, бабусі з дідусями, друзі. Українська - моя рідна співоча мова. На моїй Батьківщині все особливе, рідне, близьке. Моя Україна дуже затишна. Вона чарує всіх своєю різноманітністю: морями, горами, річками, озерами, полями. Я пишаюсь тим, що я - українець. А коли я підросту, то хочу допомагати своїй країні стати сильнішою та прекраснішою. Тож бережімо рідні місця і не забуваймо Батьківщину, адже вона в нас одна.
У школі було темно й тихо, бо стояла ніч. Раптом у кабінеті української мови щось зашурхотіло. Це розмовляли префікси з- та с-. Напередодні учні писали контрольну роботу з правопису цих префіксів і наробили багато помилок. Префікси були дуже засмучені цим.
"Треба щось зробити", - нарешті промовив префікс з-, "щоб учні запам'ятали, як нас писати та не робили більше помилок".
"Що ми можемо?", - скаржився префікс с-. "Учні ніяк не можуть запам'ятати літери К, П, Т, Ф, Х, після яких треба писати мене і постійно роблять помилки."
"Я знаю, як їм допомогти!" - вигукнув з-.
Коли школярі наступного дня зайшли до класу, вони побачили, що на дошці хтось написав вірш:
Префікс С- завжди пиши
перед К, П, Т, Ф, Х.
Легко букви вивчи ці
у словах "кафе" та "птах".
Перед іншими пиши префікс "З-".
Вчителька була дуже задоволена, бо діти більше не робили помилок у словах з цими префіксами.