<span>"Справи говорять за нас" Не даремно, мабуть, сказано: по справах видно людину. Адже наші вчинки є віддзеркаленням душі, прагнень, думок, нашого ставлення до ближнього. Власне, якщо зроблене кимось ми оцінюємо, як добро, то це і є нас-лідком реалізації високих якостей особистості, здатної до доброчинності.</span>
1."Оленко, ти не знаєш, де мій зошит?" - спитала я сьогодні однокласницю.
2."Я вже зробила всі завдання" - сказала Марійка
3."Ігорю, ти зрозумів нову тему?"- запитав Микола
4.Брат сказав : "Я йду у гості, а ти роби уроки"
5."Ви повинні старанно вчитися, - сказала вчителька, - тоді ви отримаєте гарну освіту"
6. "Тиша в класі!"- вигукнув учитель
7. "Ліно, ти не знаеш коли будуть канікули?" - запитала Надя
8. "Наталко, йди виконувати домашне завдання" сказала мама
9.<em> "Добрий день, Алла Іванівна !" - сказав Віталік, увійшовши до класу</em>
<span>Кажуть, перші згадки про інопланетян з'явилися ще за давніх
часів. Людям здавна хотілося вірити в існування інших форм життя у
Всесвіті. Звісно, жодних справжніх беззаперечних доказів існування
прибульців нема, тому все це лише фантазії, але вони можуть бути досить
повчальними насамперед для самих землян.
Я почав міркувати, що сталося б, якби я зустрів інопланетянина, — і
серйозно замислився. Як би я познайомив цю загадкову істоту з нашим
земним життям? Адже нехай навіть теоретична можливість такого
спілкування, просто фантазія, змушує замислитись над пріоритетами,
цінностями нашого життя.
Що є найважливішим? Чим перш за все варто поділитися, щоб показати
всі здобутки людства? Що є найголовнішим серед безлічі створеного
людиною за цей час? Це дуже непрості питання.
Мабуть, якби я зустрів інопланетянина, я б спробував звернути його
увагу на прекрасну природу нашої планети і на людську культуру. Мені
чомусь здається, що це найголовніше серед усього розмаїття навколишнього
світу. Насправді, навіть подорожуючи недалеко від рідного міста, я
бачив такі пейзажі, що подих перехоплювало від краси! А якщо тільки
уявити, скільки природних див зустрічається по всьому світі — це
справжня скарбниця вражень від чудової, нерукотворної краси!
Але поряд із дивами природи на Землі є й створені людиною дива —
архітектура, мистецтво, книги. Це теж могло б вразити. Універсальним і
неповторним засобом спілкування особисто мені здається музика, адже за
допомогою звуків передаються емоції, надзвичайно чисто і потужно. Іноді
музика просто творить дива!
<span>Напевно, природа і твори мистецтва стали б основним, про що я
розповів би прибульцю, коли б раптом зустрівся із ним. Звісно, цього не
станеться і не може статися, але така фантазія виявилась дуже корисною —
завдяки цьому я зрозумів, що вважаю найважливішим у навколишньому
світі, що є для мене найціннішим і що варто захищати та оберігати, аби
світ залишався таким чудовим, яким він є.</span></span>
Жизнь одна - делай, что хочешь.
Я живу у затишному місті ... Тут дуже багато різних пам`яток. В моєму місті дуже багато різних визначних місць. Сюди часто приїджають туристи, відпочивають у різних куточках міста. Біля нього ротікає невеличка річка ... Влітку туди приходять багато сімей на відпочинок. Моє місто дуже гарне тут є багато історичних памяток, цікавих місць куди приїзджають туристи з цілого свту.Та не тільки заце я люблю своє місто також тут є місця де ми з друзями можемо відпочити.Я дуже люблю відпочивати на водоймі, ходити у кафе , і просто грати футбол на моїй вулиці.Тут теж дуже класно.Я тут виріс і знаю кожен куточок, кожне дерево.Кожен камінчик на моїй вулиці повязаний з якимось спогадом: там я біг і перечепився , а тут ми з друзями завжди зустрічались. Наш край є дуже мальовничим тому ніколи не хочеться сидіти вдома.За все це я обожнюю своє місто, вулицю і не хочу покидати її: свою малу Батьківщину.