У мене є превеселий однокласник. У мого батька є пребагатий друг. Сьогодні я привабив собаку бутербродом.
1.<span>Як звали головного героя повісті?Павлусь.
2.</span><span>Де було звичне місце зустрічі козаків у степу?За високою ковилою.
3.</span><span>Хто найперший передчував небезпеку?Дід Панас.
4</span><span>Назвіть рідне село родини Судаків, на яке черговий раз напали татари:.Спасівка</span>.
Без хліба легше прожити, аніж без книги.
*
Будеш з книгою дружити – буде легше в світі жити.
*
Будеш книги читати, будеш все знати.
*
В домі без книги, як без вікон, темно.
*
Весела книжка – твоя радість.
*
Гарна книга научить, а погана намучить.
*
Де розумом не дійду, то в книжці знайду.
*
День без книги, що обід без хліба.
*
Дім без книги – день без сонця.
*
Життя без книжок - весна без квітів.
*
З глибин моря дістають перлини, а з глибин книг - знання.
*
З книгою дружити – в роботі не тужити.
*
З книгою жити – з добром дружити.
*
З книгою подружишся, розуму наберешся.
*
З ручаїв – ріки, з книжок – знання.
*
Знання – сонце, книга - вікно.
Вилка і ніж
это правильный ответ
Іноді доводиться чути, ніби мова - найлегший предмет у школі. Мовляв, це щось загальновідоме, само собою зрозуміле, тому її викладати може будь-хто, не те, що математику. Але яка це прикра помилка, якої великої шкоди такий погляд завдає освіті й вихованню!<span>Насправді ж <span>викладання </span>мови - найважча справа. Викладати цей предмет повинні найздібніші й найталановитіші. Бо це не просто передача знань, практичних умінь, навичок. Це передусім виховання. Виховання розуму, формування думки, копітке різьблення й ліплення найтонших рис духовного обличчя людини. Адже із думки і слова почалося становлення людини; мисль, втілена в слово, підняла нас над природою, над усіма речами й явищами, над епохами й століттями. Слово ввібрало в себе найтонші порухи наших почуттів; у ньому закарбувалася душа, звичаї, традиції, радощі й болі народу - всі його духовні цінності, творені століттями. Викладаннямови - це майстерність творення людської душі, бо воно є найніжнішим, найтоншим діткненням до серця дитини. <span>Викладання </span>мови - це людинознавство, бо в слові поєднуються думки, почуття, ставлення людей до всього навколишнього світу. <span>Викладання </span>мови - це й суспільствознавство, бо в слові закарбовані століття життя й боротьби народу, його мужність і слава, надії й сподівання.</span>