-Яке твоє захоплення? - запитала Вікторія
- Я люблю малювати,- сказала я
- Зрозуміло...,- задумливо відповіла моя нова подруга
- А твоє?
- Я дуже люблю співати.
Конституція в моєму житті
<span> </span>
<span> Ми просто йшли: у нас нема </span>
<span> Зерна неправди за собою. </span>
<span> Т. Шевченко </span>
<span> </span>
<span> У житті суспільств та держав конституції відіграють особливу роль. Термін «конституція» (від лат. constitutio — установлення) вживали ще в період рабовласництва і феодалізму. У стародавньому Римі саме так називали постанови імператора. </span>
<span> Конституція є основним правовим актом держави — основним Законом, законом над законами, фундаментом розвитку соціальних та політичних відносин, гарантом забезпечення прав та свобод людини та громадянина. </span>
<span> Але що таке Конституція для кожного з нас? Це — шлях у цивілізований світ. Шлях цей не був усипаний трояндами, він був довгим та тернистим. </span>
<span> Україні завжди був притаманний демократичний республіканський устрій (його успадкували від народної ментальності державні структури війська Запорозького та Гетьманщини). Такий устрій крив у собі неабиякі можливості для саморозвитку нації. У Конституції, розробленої ще за гетьмана Пилипа Орлика, демократія була основним принципом. І хоча ця Конституція не була втілена в життя, не набула сили Закону, вона є унікальним історичним документом, цінною пам'яткою правової культури України. </span>
<span> Боротьба нашого народу за свої права, за права нації була штучно припинена жорстоким гнобленням царизму на довгі часи. Не маючи власної державності, Україна не мала й Конституції. Вона з'явилася тільки за часів УНР 1918 року. </span>
<span> І от, нарешті, нова віха в українській історії — 28 червня 1996 року о 9.30 ранку після двох діб безперервної та напруженої праці Верховна Рада України ухвалила Конституцію України — Основний Закон нашої суверенної держави (до речі, Україна — єдина держава на пострадянському просторі, яка парламентським шляхом отримала свою нову демократичну Конституцію). </span>
<span> </span>
<span> Нехай знають на всім світі, </span>
<span> Як ми погибали </span>
<span> І, гинучи, свою правду </span>
<span> Кров'ю записали. </span>
<span> (П. Куліш) </span>
<span> </span>
<span> Але кожна людина хоче, щоб її рідна країна піклувалася про неї та забезпечувала не тільки законодавчою базою, але і функціонуванням цієї бази у реальному, повсякденному житті. </span>
<span> Період, у який ми живемо, є переломним у розвиткові української культури. У країні ліквідовані всі цензурні контролюючі органи, суспільство звільнилося від панування марксистсько-ленінської ідеології. Немає більше перепон для розвитку науки культури, мистецтва (а я вважаю, що саме рівень цих показників демонструє рівень держави в цілому і тому є надзвичайно важливим не дати українській культурі занепасти). Наша країна перестала контролювати ці процеси, але вона їх більше і не фінансує. </span>
<span> Конституція України гарантує кожному громадянину здобуття безплатної середньої і вищої освіти. Для мене це є актуальним, тому що цього року я вступаю до вузу, а більшість з них перейшли на платне навчання і потрапити туди можуть тільки діти заможних батьків. До речі, одна з найбагатших країн світу — Федеративна Республіка Німеччина, — забезпечує своїм громадянам безплатну вищу освіту. Освіта потрібна всім, і її основи повинні бути закладені ще в дитинстві. Сучасній Україні потрібні люди з різнобічними знаннями, глибокою науковою підготовкою, вмінням вирішувати більш складні, ніж раніше, завдання у всіх галузях життя. </span>
<span> Від своєї держави я хочу дістати можливість йти обраним шляхом, стати висококваліфікованим спеціалістом та працювати в її інтересах. </span>
Ми завжди маємо в кишені жменьку різних
монеток. Кишеньковий метал – так
називають іноді металеві гроші. Історія монет сягає 27 століть. Перші з
них, викарбувані з міді, а пізніше – із золота, були виготовлені у
стародавньому Китаї. Там їх виливали не круглими, а у вигляді різних невеликих
предметів.
Монети стали платіжним засобом близько
700 року до нашої ери у Греції. Виготовленням монет займалася держава. Монети
виготовлялися з золота, срібла, міді або інших металів і мали лицьову (аверс)
та зворотню (реверс) сторони та бічну поверхню (гурт). Справа виготовлення
монет була відносно простою. Спочатку плавили метал та виготовляли з нього
круглі диски, а потім на них наносили карбування.
Слово «монета» - це одно з імен
давньоримської богині Юнони і одночасно назва місця, де карбували ці грошові
знаки.
Одночасно з появою монет з*явилися й ті,
хто ці монети підробляв. На мідний диск наносили тонкий шар золота або срібла.
Цей вид злочину був вельми розповсюджений, і за нього була передбачена смертна
кара. Підробити монету можна було досить просто, тому що вони не мали
правильної форма, а карбування наносилось не дуже чітко. Тоді й
виник засіб перевірити – чи справжня монета. Гострим ножем зрізався краєчок
диска, і тоді можна було виявити підробку.
Карбування монет було державною справою.
Випуск кожної нової монети був пов*язаний з іменем нового правителя.
У 1792 році при розкопках у Києві була
знайдена перша давньоруська монета. Це була срібна монета часів князя Ярослава
Мудрого, яка так і називалася – «срібник».
Тепер монети виробляють із різних
сплавів міді, нікелю, алюмінію. Монета була й залишається платіжним засобом,
хоча в наш час її витісняють паперові або й взагалі віртуальні гроші.
Монети часто слугують амулетами, є
звичай залишати «на щастя» монетку з першої зарплати, кинути її у море, щоб іще
колись повернутись на улюблене місце. Монети – не лише історія та
мистецтво. Спробуйте відкрити для себе нумізматику – дивовижну науку про монети. Не
пожалкуєте!
Чергування приголосного основи при зміни особової форми відбувається в обох словах рядка
А) Возити (вожу), жити (живу).
- Весна нині тепла
<span>- Так, і листя вже розпустилось і газони позеленіли </span>
<span>- Хочеться гуляти з ранку до ночі </span>
<span>- Шкода що школа не дозволяє </span>
<span>-Я В сад збираюсь на вихідні , трохи попрацювати з батьками</span>
<span>- Я теж хотів би кудись поїхати.</span>
<span>- я більше люблю ранню весну </span>
<span>- Чому ж? </span>
<span>- Мені подобається запах він такий злегка морозний і свіжий одночасно </span>
<span>Ну що то в цьому роді пофантазуй трохи</span>