Вот знаете, я в школе писала этот текст, и у меня он сохранился. Вот он:
Лелечині пригоди
Одного разу батько з Миколою знайшли лелеку. У пташки було поранене крило. Батько вирішив перев'язати лелеці крило. На Миколчиному подвір'ї жили кури, гуси і півень. Першими днями вони дражнили лелеку, але згодом птахи подружилися.
Настала люта зима. Батько і Миколка годували лелеку рибою, яку ловили в озері. Так він перезимував.
Прийшла весна. Птахи повернулися з вирію. У стаї лелека побачив свою сім'ю і приєднався до них. Там знайшов собі пару і лелеки полетіли будувати гніздо в затишному місці. Незабаром у них з'явилися лелечата.
Пізньої осені оголилися дерева та кущі. Відразу навкруги стало багато простору та повітря. Але це не дуже втішає, бо сонце вже рідко світить. А якщо воно світить, то вже майже не гріє. Кожного дня зі свого вікна я бачу одну ту ж саму осінню картину. Зазвичай небо сіре, похмуре, ніби налите свинцем. Останні птахи відлітають на південь: тільки й видно мандрівників у височині. Залишаються лише птахи, такі ж сірі, чорні та коричневі, як івесь пейзаж навколо. Це ворони, горобці тощо. Яскраве листя, яке ще донедавно встеляло землю яскравим килимом, набуває сумного темно-коричневого кольору. Часто йдуть дощі, тому в провулці за моїм будинком розводиться грязюка. Іноді вона підмерзає вночі, бо ночі стають все холоднішими. Де-не-де випаде в листопаді гарна сонячна днина. Всі зустрічають її як рідну, цінуючи сонце! А ще нещодавно, влітку, ніхто не звертав на таке уваги. Пізньої похмурої осені добре сховатися в теплій домівці з яскравим електричним освітленням. Добре пити гарячий чай біля комп’ютера та слухати, як стукотить холодний дощ по віконних шибках. Чути, як надворі дме холодний вітер, хитає деревав палісаднику та гудить на електричних дротах.
Подробнее - на Znanija.com - znanija.com/task/7686972#readmore
Щодня я вмиваюся зранку,чищу зуби . Потім роблю зарядку. Мию руки перед кожним прийомом їжі і після туалету. Ввечері у мене водні процедури. Також я займаюся влітку плаванням, а взимку загартовуюсь. Взимку зранку я обливаюся холодною водою, але це треба робити не одразу! Спочатку треба звикнути, тобто купатися під холодним душем, а потім можна й на вулиці загартовуватися.
Слово "імідж" у перекладі з англійської означає "образ".Імідж людини- це думка про цю людину у групи людей,що виникає внаслідок прямого їхнього контакту з цією людиною або внаслідок отриманої про цю людину інформації від інших людей.
<span> Імідж</span><span> людини </span><span>формується поступово, завдяки постійній праці над собою, своїми професійними, діловими, особистими якостями, знаннями, манерами, одягом, зовнішністю та умінням спілкуватися.</span><span>Без самоіміджу неможливо досягти великих успіхів у будь-якій сфері діяльності.</span>
<span>Формування думки про іншу людину відбувається вже з перших десяти секунд спілкування з нею. Го</span><span>ловна цінність іміджу полягає в умінні його носія будувати діалог. Під час спілкування особистість або підтверджує і закріплює бажаний імідж, або ж губить його. З мовної культури, обсягу і характеру лексикону, інтонації, манер пізнається особистість.Тому с</span><span>лід контролювати свою мову, уважно стежити за жестами у процесі спілкування.</span>