Звертання: «Гей, нові Колумби й Магеллани», «Кораблі!..», «Україно!..», «Друзі!..».
Риторичні оклики:
«Напнемо вітрила наших мрій!»
«Кораблі! Шикуйтесь до походу!»
«Мрійництво! Жаго моя! Живи!»
«Відкривай духовні острови!»
«Нидіє на якорі душа!»
«Півень землю всю не розгребе!»
«Шкварити байдужість на вогні!»
Риторичні запитання:
«Хто сказав, що все уже відкрито?
Нащо ж ми народжені тоді?»
«Як нам помістити у корито
Наші сподівання молоді?»
Метафори: «кличуть … у мандри океани», «бухту … облизує прибій», «сподівання помістити», «нидіє… душа», «б’ються груди», «вітер… не остудить».
Епітети: «молоді сподівання», «рідний народ», «духовні острови», «вітри тужаві».
Тавтологія: «відкрито вже відкрите».
З давніх-давен українці є християнами. ще у 988 році Володимир Великий охрестив Київська Русь . з того часу наш народ проповідує християнство. минали роки, століття, та українці не зраджували своєї віри. Прикладом цього слугує Запорізька Січ. за волю, за мир, за країну, за віру козаки боролися до останньої краплі крові. у польових умовах, як відомо, важко збудувати церкву та проводити служби. Та це не зупиняло козаків. на підконтрольних територіях бійці будували маленькі каплички,церкви, в яких вони могли молитися та побути наодинці з собою. Іноді головними наставниками народу і воїнів були священики, що попри тяжкий час підтримували людей, вселяли надію в їхні серця. Віра- це те, що об*єднує людей з різними поглядами на життя, думками, характерами. Саме єдність в ці складні для україни часи допомогло здобути перемогу.
Вид-префикс, род-коринь, женн-суфикс, я-закинчення. Видродженн- основа слова. Префиксально-кореневе-суфиксальне--словотворення. Кажется, это надо было определить.
Сіллю,міддю,повісттю, ніччю, зеленню.
Каша вже готова , залишилось притрусити сіллю. Її будинок оздоблений міддю. Я вважаю , цей твір гарною повісттю. ...