Якби я була президентом, я зробила б нашу країну краще. Поперше збільшила пенсію старим. Пенсії дуже маленькі, їх на довго не вистачає. Тому старі люди змушені їти працювати, але є одна проблема старих людей не беруть на роботу. Наприклад, моя бабуся, а її 76 років, змушена працювати сторожем. Її не поважають, не цінують, ображають на роботі, вона не тільки сторожить в ночі, вона ще прибирає все в цьому заході, та приберає за собакою к якії ставлиться набагато краще ніж к бабусі. В день, якщо ще дуже пощастить бабуся заробляє 30 гривень. Цих грошей ні нащо не вистачає, але бабуся не може піти з цієї роботи, тому, що її треба платити за квартиру та годувати свого дуже дорослого сина, який зловживає алкоголем. Я хочу, щоб старі люди отримували пенсії набагато більші, та щоб їх вистачало на проживання.
У цьому твору автор прославляє Микиту Кожумяку
Головна думка цього драматичного твору що добро завжди перемагає зло
Вітька Горобець цитатна характеристика Неповних 14 років Вітька — високий, худий, з рідким білявим чубчиком — не міг і хвилини спокійно всидіти на місці. Запальний і рвучкий, швидкий… Він вродився балакучий, як сорока, може годинами безугавно тріскотіти. Перше хвилювання потроху зникає. До хлопця знову повертається здатність мислити, говорити. Вітька все кружляє й кружляє між вербами. На ньому нові (сині в смужечку) штани й жовті рипучі черевики. Рукава білої сорочки по-парубочому закачані по лікті. На голові — бокс (таки домучив клятий Левонтій!), білявий чубчик непокірно стовбурчиться. Хлопцеві так хочеться утнути щось героїчне, щось таке лицарське. Безперечно, на очах у дівчини. Щоб побачила, який він сміливий та відважний. — Ой, який же ти замурзаний! — сплеснула руками.— І вуха у сажі, герою ти мій сміливий, орлику відважний! Ти, мов той лев, накинувся на вогонь.
Перша книга − Буття − веде нас у прадавню історію, коли світ тільки-но створювався, коли «земля була пуста й порожня, та й темрява була над безоднею, а Дух Божий ширяв над водами».Вона розповідає, як Бог створював світ, людину, якою була доля перших людей і перших людських поколінь. Опис давніх подій Біблії приведе нас до Месопотамії, у так зване Межиріччя – область між ріками Тигр та Євфрат, де пізніше виникли держави шумерів, ассірійців, вавілонян, персів, а нині знаходиться Ірак. Звідти, із міста Ур, вийшли за закликом Бога Аврам та його дружина Сара. Це відбувалося десь за 1700 років до Різдва Христового. У той час жив визначний законодавець, цар Вавілона, Хаммурапі. Його зведення законів − базальтовий блок, покритий клинописом − нині зберігається у Луврі.Завіт, укладений між Богом і Аврамом, розпочинає історію вибраного народу. На підтвердження угоди Бог змінює ім'я Аврама на Авраам, а його дружини Сари на Сарра. Нащадки Авраама, син Ісаак, потім онук Яків (Ізраїль) разом зі своїми дванадцятьма синами мандрували в пошуках пасовищ для своїх стад землями Харана, Ханаана, сучасних Сирії, Йордана,
Не вчи орла літати, а солов'я співати.
У кожного солов'я пісня своя.
Соловей співає, поки голос має.