Общий вид группы цветущих растенийНаучная классификация
промежуточные ранги
Домен: Эукариоты
Царство: Растения
Отдел: Цветковые
Класс: Двудольные[1]
Надпорядок: Asteranae
Порядок: Астроцветные
Семейство: Астровые
Подсемейство: Астровые
Триба: Подсолнечниковые
Род: Подсолнечник
Международное научное название
Helianthus L., 1753
Типовой вид
Helianthus annuus L., 1753 — Подсолнечник однолетний
Подсо́лнечник (лат. Heliānthus[2]) — родрастений семейства Астровые.
Наиболее известные виды —подсолнечник масличный и подсолнечник клубненосный.
Имеет : жгутик сократительную вакуоль стигму хроматофоры ядро
эндоплазму эктоплазму клеточную оболочку
не имеет : нервной и опорной системы
это точно
Голонасінні складають деревний ярус лісів помірної зони. Вони є постачальниками кисню й органічних речовин, середовищем проживання тварин та їхньою їжею, добре очищують повітря не тільки від бруду, але й від шкідливих мікроорганізмів, беруть участь у кругообігу води та інших речовин.
З серцевини саговника пониклого виготовляють крупу саго. Крупне насіння сибірського кедра, так звані "кедрові горішки", вживають в їжу.
Породи дерев використовуються як паливо, будівельні матеріали (вагонобудування, кораблебудування, авіація, виготовлення музичних інструментів тощо).
Соснові бруньки, ялицева олія, хвоя застосовуються для виготовлення лікарських препаратів.
У хімічній промисловості з голонасінних одержують смоли й ефірні олії.
Голонасінні є декоративними й полезахисними рослинами.
Эритроциты и тромбоциты синтезируются к костном мозге, лейкоциты - в костном мозге, тимусе, лимфатич. системе и селезенке.
Вазможна у человека паявится алиргия или он аслабнет.