<span>1. Відредагувати речення:
1. Вставка-ярмарка проходить за адресом: вул. Жуковського, 65.2;
2. Місцеві влада заборонили проведення мітингу;
3. Виробництво скоротилося через нестачу ;
4. Його прізвище не відоме;
5. Цей тезис не сеперечить раніше затвердженому рішеню;
6. Створено тенети підприємств та управлінь.
</span><span>
2. Визначити число наведених іменників:
Жарт (однина), чоботи(множина), радість (однина), Апенніни (множина), Запоріжжя(однина), солома (множина), городина (множина), хитрощі (множина), ножиці (множина), любов (однина), макарони(множина), Бердянськ (однина), лимонад (однина), Франко (однина), воротар(однина), крохмаль(множина), молодь (множина), завідуючий(однина), демонстрація(однина), мрія(однина), молоко(множина), духи (однина), Альпи(множина), товар(однина), аспірин(однина), Чрнівці(однина), дебати(множина), цукор(множина), студенство (однина), вугілля(множина), ліс(однина), дріжджі(однина), глина( однина), козацтво(однина), Піренеї(множина), сталь(однина), туман(однина), людство(однина), граблі(множина), дрова(множина), кахлі(множина), цемент(однина), малеча(однина), фінанси(множина), гроші(множина), Київ(однина), лижі(множина), шахи(множина), ворота(множина).</span><span>
</span>
Назва СІЧЕНЬ походить від слова “Січа”. У давнину в цей час починали
розчищати ділянки від корчів, щоб весною їх засіяти. Цей промисел
називався січа. До цього перший місяць року мав і інші назви: студень,
просинець, сніговик, тріскун, вогневик, льодовик, щипун, сніжень,
лютовій.
Назва ЛЮТИЙ закріпилася за місяцем у кінці минулого століття. Адже він
люту вдачу має. Пронизливі сніговії, колючі морози, вітри й перемети -
все це лютий. Про це свідчать і попередні назви місяця: крутень,
зимобор, криводоріг, казибрід, межень (межа між зимою та весною).
Назва БЕРЕЗЕНЬ закріпилась за місяцем у середині минулого століття.
Походить від назви промислу - березол (заготівля березового попелу, що
використовувався для виготовлення скла). До цього часу місяць називався
март. У народі його звали: капельник, протальник, запалі сніги, з гір
потоки, соковик, полютий, красовик.
У березні день з ніччю зустрічаються.
Хто у квітні не сіє, той у вересні не віє.
КВІТЕНЬ носить свою назву з 16 століття. Саме в цей час земля починає
квітувати. В ужитку були й інші народні назви: краснець,лукавець,
дзюрчальник, водолій та апріль, що латинською мовою означає ” сонячний”.
ТРАВНЕМ останній місяць весни став у нинішньому столітті. До цього він
звався май - від імені давньоримської богині весни Майї. У народі його
називали: пісенник, місяць-громовик, травник.
ЧЕРВЕНЬ походить від слова “червець”. Саме в цей час з’являється
сокоживна комаха - кошеніль (червець). З неї в давнину добували червону
фарбу, якою фарбували давньоруські стяги. Її такох продавали сусіднім
державам. До цього місяць звався: кресень, гедзень, червивий місяць,
гнилець, ізок (коник).
ЛИПЕНЬ - дуже давня назва місяця. Походить від слова липець (липовий
мед). На цей місяць припадає період основного медозбору. В народі його
іноді називали білець (час, коли коли вибілювали полотно), грозовик,
дощовик.
СЕРПЕНЬ - від слова серп. Це знаряддя, яким жали зернові. Інші назви, що
існували в народі, також про жнива свідчили: копень, густар, хлібочол,
жнивець, зоряничник, городник, прибериха-припасиха, спасівець,
барильник.
Назва ВЕРЕСНЯ прийшла з Полісся. Там у цей період цвіте верес - цінна
медоносна рослина. Був цей місяць також ревуном, заревом, сівнем,
бабським літом та покрійником.
ЖОВТЕНЬ - час жовтіння листя. Цю назву місяць має ще з часів Київської
Русі. В народі його називали грязень, хмурень, листопадник, зазимник,
весільник. А також паздерник - від слова паздер, тобто костриця. В цей
час переробляли льон та коноплі (від волокон відділяли кострицю).
Назва ЛИСТОПАД прийшла із західноукраїнських земель. У цей час там
опадає листя. А на сході України - дерева вже безлисті. Тому в Київській
Русі останній місяць осені звався груднем, а перший місяць зими мав
іншу назву. Народні назви: грудкотрус, листопадець, падолист, братчини.
ГРУДЕНЬ - від слова груддя. Після осінніх дощів розтоптані возами
грунтівки замерзали. Їздилти такими дорогами було важко - заважали
замерзлі грудки. В давньоруські часи цей місяць називали студень. У
народі його звали: лютень, хмурень, стужайло, мостовик, трусим.
Наш клас побував на екскурсії в Умані . Спочатку ми відвідали зоопарк .
Там бачили сміливих левів ,веселих тигренят,кумедних мавп і багато інших звірів .Ми хотіли пригостити їх чимось смачненьким ,але це заборонено .Потім увесь клас повели в дендропарк. Там ми веселилися , гралися, милувалися природою . Ввечері за нами приїхав автобус.
Ось так ми провели цей день, що залишив в пам'яті незабутні враження .
Стало вранці ясне сонце
посміхнулось у віконце
ми до нього потяглися
за промінчики взялися
будем дружньо присідати
сонечко розвеселяти
сіли встали
сіла встали
до роботи дружньо взялись