( - 0 = 0 - 0) - (т е т а н а) - 6 зв , 6 б , 3 скл .
Думаю, що багато кому приємно дивитися на симпатичне дівоче обличчя з обкладинки глянсового журналу, на милу дитину, на елегантного чоловіка. Ми милуємося красивими людьми. А Антуан де Сент-Екзюпері у своїй знаменитій казці «Маленький принц» сказав: «Найголовніше — те, чого очима не побачиш».
<span>Що це — «те»? Що є найголовнішим у нас, чого ми не бачимо? Душу? Вихопіть, щира краса людини насправді непомітна. Але якось же вона виявляється... В милосерді, чуйності, здатності любити... Згадаємо добре чудовисько з казки «Червоненька квіточка», якого Настенька покохала саме за красу душі. Згадаємо дзвонаря Квазімодо з «Собору Паризької Богоматері» Гюго, під потворною зовнішністю якого виявилися світлі почуття. Але ж некрасивим і інвалідам набагато важче зберегти щиросердечну красу, аніж звичайним людям. Саме обділені Богом фізично, вони нерідко бувають озлоблені на увесь світ. Якою ж силою душі треба володіти, щоб не образитися за таких обставин на всіх? </span>
<span>Одного разу я прочитала в якійсь газеті історію дівчини, прикутої до інвалідного крісла. Ця дівчина вийшла заміж і, за її словами, зовсім щаслива. Бабусі на лавочці біля під'їзду, звичайно, розпускали плітки: «Дівчисько-то — інвалід, В тут раптом — весілля! Ну яка дружина з каліки?» Не знали бабусі, що дівчина ця — не звичайна, а «чудова» — так називає її чоловік. Не знали вони й іншого: у молодої подружньої пари багато друзів, які приходять до їхнього будинку, щоб поспілкуватися із завжди веселою і привітною господинею. І для них не існує інвалідного крісла, вони його просто не помічають... </span>
<span>Краса внутрішня непомітна, вона виявляється в усіх учинках людини, — у її душі. Це гармонія із самим собою та навколишнім світом. Вона руйнує стіну нерозуміння, зла, ненависті. Вона зігріває всіх, хто знаходиться поруч з людиною, яка її випромінює. Чи знає хто-небудь, звідкіля береться ця душевна краса? І звідкіля береться душевне каліцтво? Мені здається, що все це дано понад силу. Шкода тільки, що людей, красивих щирою красою, так мало. Але вони є, і це вселяє оптимізм. Напевно, той, хто не оцінить цю красу, не оцінить уже нічого в людині, навіть привабливу зовнішність... </span>
<span>І я впевнена, що щира душевна краса — це та сама краса, що врятує світ. </span>
Український народ має багато традицій. Кожне свято цікаве, бо українці відмічають їх з певними обрядами, звичаями, піснями.
Моє найулюбленіше свято - Великдень. Мені дуже подобається саме готуватися до нього. Кожен в нашій сім'ї має певні обов'язки, готуючись до Великодня. Мама пече смачні, рум'яні паски. Я з бабусею розмальовуємо писанки. Молодша сестричка прикрашає кімнату запашними квітами та рушниками.
У святкову неділю на Великдень ми всією дружною родиною йдемо до церкви, аби посвятити паску та писанки. Повернувшись додому, сідаємо за святковий стіл і починаємо розговлятися. Вітаємо один-одного зі святом, промовляючи: "Христос Воскрес!"
Як добре що такі традиції передаються від покоління до покоління. Під час таких свят все навколо стає світліше і добріше. Від звичаїв, що передаються від діда-прадіда світ стає кращим.
<span>Э багато професiй,але я хочу статы лiкарем.Бо саме лiкар може вилiкувати тебе коли ты хворiэш.Лiкар може пiдтриматы,якщо тобi не добре.Я вважаю що це одна з найважливiших професiй.Адже без лiкарiв люди хворiли i не могли лiкуватися.Я теж вас закликаю статы лiкарем!</span>
З низького неба обірвалася метелиця і сніги за одну ніч засипали землю ,й вирівняли простір як біло блакитно стало довкола.
_. ~~~~_._. ==== ____ і ____ _. ~~
_ _ _ ===== _ _ _ , й ==== _ _ _ = ~~~~~~~~ ==== _._._..
Пояснюю підкреслення:
З неба (обставина) ;низького (означення); обірвалася (присудок);метелиця (підмет); сніги (додаток) ; за ніч (обставина); одну (означення ); засипали (присудок); землю (додаток); вирівняли (присудок); простір (додаток);як стало (присудок); біло блакитно (означення) ;довкола (обставина).
Синтаксичний розбір:
Речення розповідне,неокличне,складне,поширене,ускладнене однорідними членами речення .
(присудками:засипали і вирівляли)