Сьогодні я десь прочитав , що людям влативо змінюватись - це дуже зацікавило мене і я вирішив запитати у мами
- Мамо , а люди можуть змінюватись ? - запитав я
- Так звісно , усі змінюються і ти колись змінешся - відповіла мені мама.
- Але як ?
- Людей навчають, перевиховують , без віри у змінність жити було б мабуть не цікаво і нудно.
- А коли я змінюсь ?
- Коли захочеш цього сам!
- І кожен так може змінитись?
- Кожен хто захоче - упевненим голосом сказала мама
- Дякую
-Прошу...
Якось так
Птахи починають свій звичайний денний щебет та спів. Стрибають по гілках безтурботні маленькі синички та чижики. Характерно «поскрипує» у своєму гнізді хазяйновитий шпак. Стукає по кленовому стовбуру дятел у червоній шапочці. Цей трудяга витягує з-під кори шкідливих для дерев комах. Десь у гущавині співає іволга - немовби ніжні звуки флейти розливаються навкруги.Хитра руда лисиця ховається в нору, почувши кроки людини, яка гуляє лісом. Йдеш собі та присядеш на галявинці на стовбур старої берези. І спостерігаєш, що відбувається навколо. Ось дуб упустив свій листочок з недостиглим жолудем. Ось мураха повзе ясеневим листом, несе додому розчавлену ягоду суниці. Дика бджола дзижчить над галявинкою. Значить, десь поблизу, в старому дуплі, її дім<span>І раптом помічаєш на галявинці за кущем глоду зайця-русака. Тихо-тихо причаївся маленький заєць, навіть вушка прижав. Думає, що його не видно, так добре він зливається зі світло-коричневими гілками. Встаєш і навшпиньки крокуєш до звірка. Але його вже слід пропав, тільки гілки трохи хитаються. А чи був зайчик? Чи, може, примарився?</span>.
Життя це любов.Кожна людина когось любить.Це може бути: кіт,людина,собака тощо.Але діло в тому що коли ми після важкої роботи приходимо додому ,нам потрібне відчуття кохання,того що ми потрібні комусь.І кожна людина шукає свою любов.Так можливо не всі знайдуть її в своєму житті ,томущо зробили якісь певні помилки.Але вас любить мама ,до якої завжди можна піти і попити з нею чаю,поспілкуватися і спитати пораду.
Мій дідусь Михайло середнього зросту, у нього кругле обличчя. Дідусь носить вуса. Волосся на голові у нього вже майже все сиве, і вуса теж. У дідуся густі брови, чорні з сивиною. Ще він має гарні світло-карі очі. Якщо дідусь сердиться, його брови грізно хмуряться. В цей момент він може одним поглядом навести страху на того, хто з ним сперечається. внуки, тобто я і мої двоюрідні брат і сестра, слухаються дідуся з першого разу. <span>Дідусь вміє робити все! У нього золоті руки. Він водить машину, може майструвати різні речі, навіть меблі. Дідусь Михайло - дуже цікава людина.</span>
1)Вивчайте рідну мову
2) Спілкуйтеся на рідній мові правильно