На віти дерев лягає легкий сріблястий іній.по стовбурах дерев стиха потріскує мороз.у небі заясніли яскраві зимові зірочки.у лісі настала ніч.3,1.2,4.3,4,2,1.3,4,1,2.2,1,3,4.2,3,1,4.2,3,4,1.4.2,3,1.4,2,1,3.4,3,2,1.
Велика вежа стоїть посеред міста
Міський автобус затримався на 2 години
Власний маєток височить за містом
Весняний цвіт покриває дерева весною
Вранішній град завдав шкоди рослинам
Минула ніч, настав зимовий, притихлий ранок. Вулиці, засіяні снігом, блищали на сонці, що повільно сходило. Всі дерева стояли, укриті білою шубкою. Було тихо. Поступово на вулицях почали з'являтись перші перехожі. Вони рухались жваво, поспішаючи. Під їх ногами хрумкотів сніг, з'являлись доріжки. Зимовий ранок пробуджував всіх своєю свіжістю та морозом.
Дієприкметникові зоворти: притихлий ранок, засіяні снігом, укриті білою шубкою. Підкреслюємо хвилькою, як означення.
Сви це корень,н це суфикс,я це окончание
<span>Йде, йде - сліду нема, сяде на дорогу - пилу нема.
(Сонце)
</span>Золоте сховалося, а срібне показалося.
<span>(Сонце і місяць)
</span><span>П'ятнадцять років царював, на шістнадцятому році захворів, на тридцатому помер і знову народився.
</span><span>(Місяць)
</span>