6. Відповідь: Б
Пояснення: іменники груша, круча, сажа належать до мішаної групи - це іменники I та II відміни з основою на шиплячий.
7. Відповідь: А
8. Відповідь: В
Пояснення: не відмінюються слова іншомовного походження з кінцевим голосним, наприклад: колібрі, какаду, журі, кафе...
Вечоріло в долині.
Було, та загуло і сниться перестало.
Як спиться, то й сниться.
Пахне цвітом дерев та всеняними квітами.
Сьогодні дуже холодно.
Тиша стоїть навкруги.
Незбагненна радість на душі.
- Добрий день, мій давній друже! - Вітаю тебе, Максиме! - Як тобі нова архітектурна споруда на майдані Незалежності? - Андрію, ти маєш на увазі монумент бронзової дівчини? Так, безперечно, надзвичайно сподобався. Вражає архітектурне вирішення цієї скульптури й удало дібрана гама кольорів. Більше того, хочу сказати, що це улюблене місце зустрічей моїх друзів. - А я в захваті від символічності цієї скульптури. Дівчина з високо піднятими вгору руками тримає калинову гілку. Зверни увагу, мій приятелю Максиме, калинову, а не вербову. А чому? - Гадаю, народнопоетична творчість українців дає відповідь на це питання: у фольклорних творах калина уособлює трагічну й водночас героїчну долю нашого народу. - Так. В образі калини синтезуються народнопоетичні уявлення про красу і трагізм. Тому-то вона є одним з народних символів України. Та й у піснях Січових стрільців, поборників незалежності України, неодноразово згадується калина. - Цілком згоден з тобою, Андрію. Було приємно зустрітись і поспілкуватися. - Я теж радий був тебе бачити, Максиме. - До побачення, приятелю. - До наступної зустрічі, друже. (Учні рецензують діалоги однокласників за такими критеріями: грамотність і доречність використання в діалогах звертань, вправність володіння мовою. ) Учитель. Ось і закінчилася наша подорож рідним містом. Пізнаваймо його історію, вбираймо в серце його сьогоденну красу. І дбаймо про те, щоб усім - і киянам, і гостям - було тут затишно, тепло. Тож звертаймося одне до одного правильно, коректно, доброзичливо.
<u> Зозулині черевички
</u>Давним давно жила собі зозуля.Жила вона добре тільки підспівувала дітей своїх чужим батькам підкидала от і клопоту не мала.От і настав час гніздування всі птахи робили собі гнізда щоб вивести там потомство кожан хотів собі зробити гніздо якомога зручнішим.Зозуля тим часом вичікувала натупну няню для майбутньої дитини.Перед таким святом що скоро буде вільна одягла свої найкращі черевички і полетіла шукати вільні гнізда.От підлітає до одного потім до другого так майже цілий день пролітала от і настав вечір зозуля втомилася а всі інші по трохи дрімали підлетіла вона до гнізда дрозда і залишила там свою дитину.На ранок вона прокинулася і бувало вже хотіла йти на гуляння але черевичків не було.Полетіла вона їх шукати аж тут прилітає до сови і розповідає про своє горе як вона черевички загубила і як дитину підкинула а сова уважно вислухола і сказала щоб та полетіла до дрозда і забрала дитинку а там і черевички знайдуться але нехотіла вона повертати собі клопотів полетіла до дрозда іби то поглянути чи немає у них уже діток.Прилітає а черевичків немає там лише маленькі дрозденята уже а оміж ними ще одне яєчко лежить вона поглянула на їхніх діток похвалила і полетіла на зад до сови.Посіяла вона свої черевички так і не знайшла їх а тепер вони ростуть бо розсіялися вже по цілому лісі.
<u>Д</u><u />умаю тобі така казка сподобалася і допоможе тобі в чомусь)
Люба моя матусю!
Хочу тебе попрохати. Купи мені будь ласка лижі. Я буду слухняна обіцяю тобі..Я тебе люблю.