Маруся Чурай
"<span>Засвіт встали козаченьки</span>
<span>В похід з полуночі,</span>
<span>Заплакала Марусенька</span>
<span>Свої ясні очі..."</span>
<span>"<span>Болить моя головонька від самого чола: </span>
<span>Не бачила миленького ні тепер, ні вчора, </span>
<span>Ой бачиться, не журюся, в тугу не вдаюся, </span>
<span>А як вийду за ворота, од вітру валюся. </span>
<span>Ой бачиться, що не плачу, самі сльози ллються: </span>
<span>Од милого нема людей, од нелюба шлються."</span></span>
Гриць Бобренко
"<span>Коли б же я знала, маляра б найняла,</span>
<span>Його біле личко та й намалювала.</span>
<span>Карі оченятка, котрі я любила,</span>
<span>його русі кудрі я б позолотила."</span>
<span><span>"Грицю, Грицю, до роботи! —</span>
<span>В Гриця порвані чоботи...</span>
<span>Грицю, Грицю, до телят! —</span>
<span>В Гриця ніженьки болять..."</span></span>
<span><span>"<span>Чом ти мене не послухав, як тобі казала:</span>
<span>«Ходім, серце, повінчаймось, щоб мати не знала».</span>
<span>Ти все неньку свою слухав, мене покидаєш,</span>
<span>Покидаєш сиротину, Іншої шукаєш."</span></span></span>
<span><span><span>"<span>Гей, ти, молоденький, голубе сизенький,</span>
<span>Не в правді живеш;</span>
<span>Минуєш мою хату і мої ворота,</span>
<span>До іншої йдеш."</span></span></span></span>
<span><span><span><span>Галя Вишняк</span></span></span></span>
<span><span><span><span>"<span>Інша дівчина чорнобривая,</span>
<span>Та чарівниченька справедливая..."</span></span></span></span></span>
<span><span><span><span><span>"<span>Котра дівчина чари добре знала, </span>
<span>Вона ж того Гриця та й причарувала."</span></span></span></span></span></span>