Дорогая Сестричка!!
Мы сколько времени не встречались!!Давай роскажу про себя:
Хожу в музикальную школу на солфеджо!!А как ты??Ладно мне пора))
Встретимся через 2 месяца.
Любимая Катя.
Того, кто знает свою Землю, того кто не будет выбрасывать мусор на дороге, тот кто хорошо относится к природе
Багато цікавих та повчальних ми читали на уроках української літератури. Та найбільше з усіх мене вразив "Федько-халамидник" Володимира Винниченка.
Головний герой - хлопець з бідної сім'ї на ім'я Федько. Його батько працює на друкарні. Мені подобається його чесність та відвертість. Він знає, якою має бути справжня дружба. Цьому його навчив батько. Звісно, він робить немало шкоди своїм сусідам (і не тільки). Але хто не був халамидником у дитинстві?!.
Інший хлопчик, Толя, - це син господарки будинку, в якому мешкає Федько з батьками. Толя хоче бути схожим на Федька, та все одно, залишається злим, хитрим та підступним. Він неймовірно заздрісний малий. Толя стає винуватцем трагічної загибелі Федька. Не дивлячись на те, що Федько врятував йому життя та брав його провину на себе, Толя не шкодує втраті. Уявіть, ця страшна подія не міняє хлопця на краще - він грається під час похорон Федька чижиком, якого виграв і забрав у Федчиної матусі.
Автор майстерно зобразив головних героїв та події твору. Настільки майстерно, що я ледь втримав сльози, читаючи книжку.
Тепер я хочу дізнатися, які ще твори є у Володимира Винниченка і обов'язково прочитаю їх. А всім тим, хто ще не знайомий з "Федьком-халамидником" - я раджу зробити обов'язково це.
Якби всі українці були як одна сім'я,всi б дбали одне про одного.Кожен би допомогав тому хто бiля нього.У важку хвилину був би помiчником,наприклад:братом для сестри,або батьком для дитини,або мати для маляти.
Як i у кожної родини була б допомога кожної хвилини,як вдень так i вночi.Вони б сходились на поради для їхньої сiм'ї.I користувалися б цими порадами як було б це у своїй родинi.
Отак би й було,якби всі українці були як одна сім'я!!!
Волошка – давня супутниця ланів. І хоч вважають її польовим бур’яном, без неї посівам пшениці та жита не солодко. Як показали досліди, саме блакитна волошка сприяє росту цих культур. Там, де росте волошка – бути гарному врожаю.<span>У слов’ян волошки служили прикрасою іменних снопів, які з піснями приносили додому. Росіяни опоясували волошками перший сніп, українці – дожиночний, останній. Перевитий волошками, такий сніп довго красувався у передньому кутку. Попри те, що цей «злий бур’ян» дошкуляє скотарям, псуючи овечу шерсть, люблять його люди за невибагливу красу.</span>