Книги це джерело мудрості, духовне надбання. Саме книги допомагають нам дізнатись та відчути себе у іншій постаті, пережити досі незвідані почуття чи емоції, адже читаючи книгу ти занурюєшся повністю в образи героїв і ніби , ти стаєш на місце героя розуміючи його веселість і життєві негаразди. Життя без книг не цікаве і таке буденне, адже ти не можеш дізнатись долі інших людей, які мають зовсім інший світогляд, характер, вподобання, навіть не можеш дізнатись минувшину свого народу яке передається спокон віків з тих же книг.
Не читати книг , це не розвиватися духовно, що в цей час дуже погано відображається в сучасному суспільстві. Тому книги мають велике значення для людини як особистості.
1) Хлопчик пішов пасти овець.
2) Одна вівця завела його до старого діда який стояв біля недобудованої вежі.
3) Дід розповів хлопчику про країну яян.
4) Хлопчик довів діда до чарівних воріт і сказав "я і ти".
5) Дід перетворився на мішок з самоцвітами.
6) Хлопчик пішов додому.
1. Остап Вишня — один із зачинателів і найвизначніших представників української сатирично-гумористичної літератури (це чародій сміху, майстер гострого слова, який висміював у своїх творах бюрократів, п'яниць, хапуг, браконьєрів. Вишня — письменник народний, бо боліє душею за народ, його страждання, а також радіє його радощам).
2. Вишня — новатор (він збагатив жанрові різновиди памфлету, фейлетону, гуморески, нарису. Створив новий український літературний жанр усмішки, де застосовує Гротеск і гіперболу. Автор добре володіє народною лексикою, вміє влучно сказати, творчо використати прислів'я. Вишня поєднав новий зміст з глибоким національним колоритом).
3. Спадщина Остапа Вишні — віддзеркалення тогочасних проблем (що актуальні й сьогодні):
а) наша нація, наша мова (гіркою іронією пройняті думки Остапа Вишні про рідний народ, його історичну долю в минулому і сучасному — усмішка "Дещо з українознавства");
б) пореволюційне село в усмішках письменника (близько 650 усмішок. Вишня
висміює відсталість окремих селян — "Як гусениця у дядька Кіндрата штани з'їла...", безкультур'я — "Дружні поради", неуцтво і забобонність — "Гіпно-баба", "Село-книга", викриває розкрадачів народного майна — "Усипка, утечка, усушка й утруска");
в) тема мужності і нескореності народу в роки Великої Вітчизняної війни (письменник патріот утверджує героїзм простих людей, що стали на захист Батьківщини);
г) спогади про дитинство, тепло селянського оточення (велика кількість творів присвячена людям, що оточували письменника в дитинстві — цикл творів "Моя автобіографія". Кожен рядок пройнятий любов'ю до тих простих селян, котрі жили щиро, допомагали один одному, в своїй народній мудрості були "значно професоріші від самих професорів");
д) місце "Мисливських усмішок" у творчій спадщині Остапа Вишні (пройняті любов'ю автора до усього живого, що оточує нас).
4. Популярність і виховна сила "Вишневого сміху" (веселий, щирий, здоровий сміх; секрет популярності Вишні — у його єдності з рідним народом; "Той сміх, що не ображає, а виліковує, виховує людину, підвищує", — писав Остап Вишня).
Через тиждень Тося подзвонила Юркові та повідомила,що каченята живі.Юрко швидше захотів їх побачити,тому й вирушив до села.Побачивши великих,здорових каченят,у хлопчика нче камінь з души впав.Тося вже не сердилася на нього,пробачила.Юрко пообіцяв приїхати до села на наступних канікулах.
1.Козацький рід судаків:
а)дід Андрій,син Степан, жінка Палажка та діти -Петро,Павло і Ганнуся
б)привчання Павлуся до лицірського ремесла
в)любов Павлуся і Ганнусі
г)напад татарів
2.Втеча Павлуся від татарів:
а)козак знаходить Павла
б)зустріч братів
в)прозповів про сім*ю
3.План нападу на татарів
4.Битва козаків з татарами:
а)побачив все що розказував дідусь
б)розгром татар козаками
5.Батко з синами:
а)Павлусь зник
6.Продаж в полон:
а)високий чоловік
б)дорога до татарів
7.Важка доля:
а)слухняний Павлусь
б)втеча
в)раптове повернення
г)покарання
<u /><u>г)</u>Павлусь врятований від покарання<u />
8.Щасливий Павлусь:
а)Девлет-гірей
б)гарна одежа
в)зустріч з сетсрою
9.Радісна новина:
а)Павлусь вільний
<span>б)добре серце Павлуся</span>