В старину, когда не было холодильников, на реке нарезали кубы изо льда и складывали в погреба. Весну, лето и осень этот лед не таял и на нем хранили быстропортящиеся продукты. Почему марток? Да потому, до марта реки скованы льдом и март последний месяц,когда можно запастись ледком.
Алюминевая ложка-твёрдость
скрепки-гибкость
шайба(смотря о какой ты имеешь в виду?)
гайка-твёрдость
медная проволока-твёрдость,гибкость
Вывод:все предметы из твёрдого материала(железа) отличаются своей твёрдостью и гибкостью(не все).
Лошадь5 , то есть говорит иго иго иго !"
Кошка 3, то есть говорит "мяу мяу !"
Лягушка4, то есть говорит ква ква"
Петух 1, то есть говорит кукарекууу!"
<span>Свинья 2, то есть говорит "хрю хрю!"</span>
Існує безліч міфів про виникнення Олімпійських ігор. Найпочеснішими їхніми родоначальниками вважають богів, міфічних героїв, царів і правителів. Точно встановлено, що перша відома нам Олімпіада відбувалася в 776 р. до н. є. Кожні Олімпійські ігри перетворювалися на свято для народу, служили свого роду конгресом для правителів і філософів, кон-курсом для скульпторів і поетів, драматургів і співаків. Це був час загального перемир'я між ворожими полісами.
Олімпіади звеличували людину, тому що вони відбивали світогляд, наріжним каменем якого були культ досконалості духу і тіла, ідеалізація гармонійно розвинутої людини - мислителя й атлета. Олімпіонику - переможцеві ігор - співвітчизники відплачували почестями, яких удостоювалися боги. Олімпійський герой, увінчаний вінком, одягнений у пурпурні шати, урочисто в'їжджав у рідне місто на колісниці, але не через звичайні ворота, а через пролам у стіні, який того ж дня городяни зашпаровували, щоб олімпійська перемога, яка ввійшла в місто, ніколи не покидала його. У місті встановлювалася статуя на честь переможця, складалися хвалебні оди, влаштовувалися бенкети. Окремо потрібно сказати про статуї. Це не були точні портрети переможців; особистість переможця увічнювалася тільки через ім'я, написане на постаменті. Уже значно пізніше допускалося зображення не божества або обожненого героя, а реальної людини.
<span>Але не тільки фізична краса і пропорційність частин тіла служили "пропуском" для участі в Олімпіаді. Враховувався і духовний елемент. Учасник змагань повинен був бути морально бездоганним, з незаплямованою репутацією. Ця вимога пояснювалася культовим характером свят - можна образити бога, допустивши до змагань непорядну людини, що порушить святість його храмових володінь.</span>