Слово...без слова люди не змогли б передавати інформацію між собою...Слово допомагає співчувати ,кохати,лікувати.без слова ми б не прожили до цих днів...
Біля нашого двору росте калина.В усі пори року вона милує око,але восени калина справжня красуня.Природа щедро прикрасила осінніми барвами її вбрання.Багряне листя, наче мереживо прикрашає ці шати. Краплинки роси на червоних кетягах виблискують як коштовне намисто на шиї у багатої панянки.Наче й не кущ стоїть, а дівчина в ошатному вбранні.
В мене є мрія. Стати художником. Я зараз навчаюсь в художній школі. Мене там навчають дуже гарно малювати. Але я малюю не тільки там, а й вдома. У самому початку легко, потім не так легко, а потім все іде легко. Зараз я малюю портрети. Ще натюрморти та моє любиме аніме. Ось так я здіснюю свою мрію.
<span>Прийшов вересень. Після серпневих теплих днів настала золота
осінь. Дивовижна пора року. Погода стає мінливою та холодною. Осінній
ліс приваблює не лише красою, а й своїми щедрими подарунками. Під
лагідними променями сонечка блищить чорна бузина, розчервонілися
соковиті плоди журавлини, калини,шипшини…. Багрянє листя на деревах та
жовтолиста ковдра під ногами ввібрала всю красу осені. І нарешті
настала шкільна пора. Тільки осіню ми зустрічаємо своїх
однокласників,після довгих літніх канікул, яких давно не бачили.</span>
На південь відлітає більшість птахів північних широт. До них відносяться ластівки, дрозди, качки, журавлі та багато інших. Залишаються тільки самі морозостійкі, серед яких, ворони, голуби, горобці або синиці. Правда в більшій мірі це залежить не стільки від морозостійкості, скільки від їх здатності підлаштовуватися під життя мегаполісу. Ворони, голуби та інші пернаті навчилися жити разом з людиною, для них не існує взимку нестачі в їжі, вони цілком задоволені будь їжі із сміттєвих бачків. Тим же птахам, хто харчується комахами, доводиться летіти туди, де тепліше і комахи водяться в достатніх кількостях.