<span>Рабочий класс стал пролетариатом. Купечество стало буржуазией. Оба класса процветали, обогащались. После отмены крепостного права, конечно, жизнь стала лучше, т. к. появились эти рабочие классы (т. е. крестьянин должен был работать на себя, и поэтому большинство ушли в город на заводы) . Буржуазия представляла в основном дворянство, интеллегенцию и людей, которые владели проффессиями: врачи, учителя... В буржуазию мог попасть и очень удачливый крестьянин-предприниматель</span>
Денікінський режим в Україні – військова диктатура, встановлена генерал-лейтенантом А.Денікіним 1919 на більшій частині території України.Правління Денікінців з 30 серпня 1919 по 16 грудня 1919.
Згідно з "Тимчасовим положенням про громадянське правління" (березень 1919), захоплені українські землі поділялися на Київську, Харківську та Новоросійську області, на чолі яких було поставлено відповідно генералів А.Драгомирова, В.Май-Маєвського та М.Шиллінга. Останні мали право припиняти діяльність товариств і спілок, а також випуск періодичних видань, встановлювати правила внутрішнього розпорядку на фабриках і заводах, вдаватися до надзвичайних заходів, якщо того "вимагає охорона державного порядку". Їм підпорядковувалися губернатори, начальники повітів і волостей.
Заяви А.Денікіна про підтримку дрібних та середніх господарств звелися до оголошення правил про збирання врожаю 1919. Згідно з ними, 1/3 хліба, 1/2 трав і 1/6 овочів, зібраних селянами, передавалися колишнім власникам земель. Додатково встановлювався спеціальний військовий податок у розмірі 5 пудів зерна з кожної десятини землі засіву. Широкого розповсюдження набули карні експедиції проти селянства. У відповідь розпочалися масові виступи селян, які значною мірою спричинилися до розвалу тилу Збройних сил Півдня Росії.
У ході контрнаступу (11 жовтня – 18 листопада 1919) Південного фронту Червоної армії (див.Радянська армія) денікінські війська зазнали поразки.
Я сподіваюся що все це тобі допоможе :)
Удачі ;)
Филократ.
Плутарх пишет, что звали его именно так. Судя по имени он был греком.
<span>Смерть Хмельницкого стала поворотным моментом в истории Украинской национальной революции. Находясь у власти, гетман заботился о создании такой формы государственности, которая бы обеспечивала единство элиты, консолидацию общества, стабильность государства. По мнению Хмельницкого, этим требованиям оптимально отвечала наследственная монархия. Однако трагическая гибель во время молдавского похода его сына Тимофея, талантливого военачальника, способного политика, помешала осуществлению планов гетмана. Ситуацию не спасло и решение старшинского казацкого совета (апрель 1657) об установлении наследственности гетманства - передачи власти после смерти Б. Хмельницкого его младшему сыну Юрию.Период после смерти Б. Хмельницкого сказался резким обострением социально-политической борьбы и усилением вмешательства соседних государств во внутренние дела Украины.</span>