<span>1.Среди тех.культур африканских стран наибольшее экспортное значение
имеют:а)масляная пальма,д)сорго
</span><span>2.Страна с конституционной монархией:в)Свазиленд
<span>3.Какая их этих стран однонациональна:
в)Зимбабве </span></span>
Клімат формується під впливом тісно пов'язаних між собою чинників, які в кожному конкретному регіоні Землі мають свої особливості. Насамперед це сонячна радіація,
характер земної поверхні і циркуляція атмосфери. Взаємодія цих чинників, їх інтенсивність і особливості впливу характеризуються певною територіальною індивідуальністю. В свою чергу, кожен з перелічених чинників формується під дією елементів, яким також властиві свої індивідуальні географічні ознаки.
Важливу роль у кліматоутворенні в Україні відіграє сонячна радіація, величина якої залежить від інтенсивності і тривалості надходження енергії Сонця, прозорості атмосфери, характеру поверхні Землі тощо. Енергія Сонця, в свою чергу, залежить від висоти його над горизонтом, тривалості дня.
Україна займає порівняно велику площу, що істотно впливає на різницю між висотою Сонця над північними і південними її районами. Взимку (22 грудня) опівдні на півночі висота Сонця становить 15°, на півдні — 23°, влітку (22 червня) — відповідно 60 і 68°.
Щодо тривалості дня, то влітку вона на півночі на 1-2 години більша, ніж на півдні. Більша тривалість дня на півночі в теплу пору року частково компенсує тут, порівняно з півднем, дещо менше надходження сонячної радіації внаслідок нижчої висоти Сонця. Це дуже важливий чинник, що поліпшує умови розвитку землеробства, зокрема вирощування сільськогосподарських культур так званого довгого дня (наприклад, льону-довгунця).
Загальна кількість променевої енергії, яка досягає земної поверхні, називається сумарною сонячною радіацією. Сумарна сонячна радіація вимірюється в кілокалоріях (ккал) або в мегаджоулях (МДж) на одиницю площі (1 м кв). На території України сумарна сонячна радіація зростає з північного заходу (до 4190 МДж/м кв) на південний схід (близько 5200 МДж/м кв) (мал. 26). Причому велика кількість сонячної радіації, що складається з прямої та розсіяної, відбивається від поверхні. Відношення відбитої сонячної енергії до сумарної кількості енергії, що надходить на земну поверхню, називається альбедо Землі; визначається у відсотках. Показник альбедо на північному заході вищий (близько 25 \%), ніж на південному сході та півдні (16-18 \%). Особливо значний цей показник за наявності снігового покриву (до 80 \%); від водної поверхні сонячна радіація майже не відбивається.
Різниця величин надходження і витрати тепла, зумовлена сонячною радіацією, формує величину радіаційного балансу. В умовах України середня багаторічна величина радіаційного балансу додатня і не перевищує 1700 МДж/м кв. На півдні Кримського півострова вона зростає до 2400 МДж/м кв.
Южная Америка - материк географических рекордов. Здесь располагается самая длинная в мире горная цепь - Анды, самая высокая вершина западного и южного полушария, а также самый высокий потухший вулкан - гора Аконкагуа, самое высокогорное озеро - Титикака, самая большая низменность - Амазонская, а также самый высокий в мире действующий вулкан - Льюльяйльяко и самая полноводная река планеты - Амазонка, которая вместе с притоком Укаяли становится самой длинной рекой на Земле.
Слово «Америка» в названии этого континента впервые применил Мартин Вальдземюллер, нанеся на свою карту латинский вариант имени Америго Веспуччи, который, в свою очередь, впервые предположил, что открытые Христофором Колумбом земли не имеют отношения к Индии, а являются Новым Светом, прежде европейцам неизвестным.
Площадь континента составляет 17,8 млн км², он находится на четвертом месте в мире, уступая Евразии, Африке и Северной Америке. Материк имеет очень большую протяженность с севера на юг, что в значительной степени отразилось на его природных и климатических условиях. Береговая линия Южной Америки изрезана очень слабо. Нет ни одного крупного залива на всем её протяжении. На севере есть единственное - Карибское море, омывающее материк.
Коренные народы пришли сюда по Панамскому перешейку, прежде заселив Северную Америку, откуда их предки мигрировали из Евразии. По всей видимости, это стало возможным, так как в этот период на Земле был ледниковый период, и Берингов пролив был покрыт льдом, что создавало беспрепятственный путь для древних людей. Но из-за большой удаленности от центра происхождения человека Южная Америка была заселена все же относительно поздно - только 15-10 тысяч лет назад.
Для европейцев материк стал известен в конце XV века - с плаванием Христофора Колумба. Сам Колумб, побывав на многих островах новой части света и в самой Южной Америке, как известно, так до конца жизни и думал, что открыл Вест-Индию. Долгое время - до XVIII века внутренние части материка оставались на карте белым пятном. Потому путешествие Александра Гумбольдта в леса Южной Америки и дальнейшее их описание стали по сути своей вторым открытием континента.
Южная Америка практически полностью была поделена между двумя государствами Европы: Испанией и Португалией, потому и по сей день заселена выходцами из этих стран, смешавшимися с коренным населением. По той же причине материк разговаривает на португальском и испанском языках. Южная Америка, как и Африка изначально с её открытием стала материком колоний, однако, они значительно раньше, чем в Африке<span>, стали независимыми странами. Сегодня в Южной Америке только Французская Гвиана остается заморским регионом Франции, все остальные страны полностью суверенны.</span>