1. Боротьба за мир - найсвятіша справа (О. Гончар). 2. У дитинстві вимовлене слово<span>яснішає через роки (В. Коротич). 3. Історія - це святая святих народу (О. Довженко). 4. Хтось давно ще сказав, що спів - то мова душі, то голос серця (Панас Мирний). 5. Наче кулька в жонглера на вістрі наша куля земна (І. Муратов). 6. Ввесь світ був як казка, повна чудес, таємнича, цікава й страшна (М. Коцюбинський). 7. Кожному мила своя сторона (Народна творчість). 8. Найбільше добро в кожного народу - це його мова (Панас Мирний). </span>
На передньому плані картини бачимо невеличкий струмок. В
ньому чітко відображено сіруватий колір осіннього неба. Дерева вкриті пізнім
золотом, а кущі, що зображені зліва сяють багрянцем.
По центру картини намальовано будиночок. Він є доволі
невиразним і теж передає осінній настрій. Здається, що тут зображено середину
жовтня – листя вже змінило барви, але ще не опало.
На задньому плані художник окреслив лінію гір, які доповнюють
картину. Перед ними видніються високі смереки.
<span>Картина оповита легким сумом, але вона передає спокій тому,
хто буде на неї дивитися.</span>
Серце від емоцій грюкає,вистрибує назовні.
Жили собі дід та баба. Дід сіяв пшеницю і всяку пашницю сіяв, та рибу ловив, та дрова рубав. Баба город порала, корову доїла та вареники варила. А ще біля хати розводила силу-силенну квітів: і червоні півонії, і кручені паничі, і зірчасті айстри, і ще всякі-превсякі.