<span>Хома Григорович мав особливу примху: він вельми не любив наново переповідати одне й те саме. Бувало, деколи, як допросишся в нього щось розказати ще раз, то, дивись, щось і додасть новеньке або переіначить так, що й упізнати годі. Якось один із тих панів, - нам, простим людям, важко й назвати їх: писаки вони - не писаки, а от те саме, що гендлярі по наших ярмарках. Нахапають, напросять, нацуплять усякої всячини, та й випускають книжечки, не товстіші за граматику, щомісяця чи щотижня[1]. Один із цих панів і виканючнив у Хоми Григоровича саме цю історію, а той геть забув про неї. Тільки приїздить з Полтави той самий панич, у гороховому каптані, що про нього казав я і якого одну розповідь ви, гадаю, вже прочитали; привозить із собою невеличку книжечку і, розгорнувши посередині, показує нам. Хома Григорович ладен уже був осідлати носа свого окулярами, та згадавши, що він забув їх підмотати нитками й обліпити воском, передав книжку мені. А я грамоту сяк-так розумію і не ношу окулярів, тож і взявся читати. Не встиг перегорнути і двох сторінок, як він раптом спинив мене за руку</span>
Що щастя не тільки в грошах а у дорозі до мети
Вот цитатный план:
<span>1. Крещенский вечер. Гадание девушек 2.Девушки поют гадальные ( подблюдные) песни 3. Светлана грустна. Девушки просят её погадать на суженого. 4.Светлана грустит по своему другу, которого нет рядом больше года. 5,Светлана начала гадать перед зеркалом. К ней явился милый друг. Он завёт её венчаться. 6.Светлана и Друг едут в санях. Светлана замечает, что он резко изменился: бледен и молчалив. 7. Они подъезжают к Божьему Храму. Входят в него. Светлана видит там чёрный гроб. 8.Неожиданно пропадает все: кони, сани, церковь. Поднялась вьюга. Светлана одна в пустом заброшенном доме. Она снова видит гроб, накрытый запоной. 9.Светлана упала перед иконой,помолилась, метель утихла. 10. К Светлане подлетел белый голубь. Обнял её крыльями. 11. Светлана увидела, что мертвец шевелится. 12. Голубь, защищая Светлану, сел на грудь мертвецу. И Светлана увидела, что мертвец - её Друг. 13. Светлана проснулась. Это был страшный сон. 14.Светлана слышит звон бубенцов, к дому приближается Статный гость. Её жених. 15.Соберитесь, стар и млад; Сдвинув звонки чаши, в лад Пойте: многи леты!
</span>Удачи!!!
Прототипом для створення образу головної героїні казки стала старша донька авторки, Марини Павленко.
Софійка надзвичайно чуйна до оточуючих, вона розумна і кмітлива. Про це свідчить її наполегливість у дослідженнях історії родинного дерева Вадима Кулаківського. Також Софійка трохи ревнива. Вона намагається привернути увагу Вадима і засмучується, бо він дивиться на іншу дівчинку, Ірку Завадчук.
В цілому, Софійка - добра, чуйна, розумна. Вона багато читає і має гарну фантазію.
Біблія -Святе письмо выд Бога
Псалом -Ліричний молитовний твір
Притча-це повчальна розповідь<span>з історії чи навколишнього життя, мета якої викласти духовні чи моральні істини.</span>