-Привіт Остапе! каже Сашко
- Привіт Сашко
-як справи?
-Пречудово, тому що я отримав хорошу оцінку з математики!
-Молодець Остап!
-А чому ти такий сумний?
-Я... я просто двійку отримав за поведінку, дуже боюся це мамі сказати!
-Ти не переживай! Твоя мама все зрозуміє, і просто скаже щоб ти такого більше ніколи не робив, ось бачиш я також отримав поведінку, і прислухавшись до слів матері я більше почав слухати вчителя.
-Гаразд, друже, дякую тобі за пораду.
-Нема за що!
-Бувай!
-Бувай!
Червоний мій улюблений колір
Я розкажу вам цікаву історію. Намалюю ще один малюнок. Принесу тобі квіти. Я прочитаю вам оповідання. Спинюся я і довго буду слухать. Я в людей не проситиму сили.
1. Початкова форма (називний відмінок однини чоловічого роду).
2. Постійні морфологічні ознаки:
1) розряд (якісний, відносний, присвійний);
<span>2) форма: </span>
• повна, коротка (для якісних прикметників, якщо є);
• стягнена, нестягнена (для прикметників жіночого і середнього роду).
3. Ступінь порівняння (для якісних прикметників):
• вищий;
• найвищий.
4. Тип відмінювання — група:
• тверда;
• м’яка.
5. Непостійні морфологічні ознаки:
• рід (в однині);
• число;
• відмінок.
6. Синтаксична роль у реченні.
<span>Легкі тепловії лоскочуть лице. (І. Цюпа) </span>
Легкі<span> — прикметник.</span>
<span>Початкова форма — </span><span>легкий </span>(який).
Якісний (називає ознаку за вагою), повна форма, звичайний ступінь;
тверда група відмінювання;
число — множина, рід не визначається,
називний відмінок.
<span>У реченні — узгоджене означення</span>
Ганусю, ти на уроках лише ляси точиш, слухай вчителя!
Якщо не працювати, а лише ляси точити - багато не заробиш!