<span>-Привіт! - Вимовив Ваня.</span>
<span>-Добрий день! Чим можу допомогти? - Вимовив бібліотекар.</span>
<span>-Скажіть будь ласка, а у вас є байки К.І. Чуковського?</span>
<span>-Є. Зараз принесу.</span>
<span>-Вибачте, а можете принести різні книги, щоб я вибрав одну і</span>
<span>взяв додому? - Несміливо запитав учень.</span>
<span>- Звичайно можна. У нашій бібліотеці є декілька різних видань.</span>
<span>Бібліотекар приносить книги.</span>
<span>-Ось, візьми на здоров'я.</span>
<span>-Спасибі! - Подякував хлопчик, вибравши потрібну книгу.</span>
<span>-Не за що. - Посміхаючись, відповів бібліотекар.</span>
<span>-До побачення! - Попрощався Ваня.</span>
<span>-Всього доброго!</span>
Ответ:
Учитель : кто знает что такое интернет ?
Ученик: я знаю!
Интерне́т это (англ. Internet, МФА: [ˈɪn.tə.net]) — всемирная система объединённых компьютерных сетей для хранения, обработки и передачи информации .
Учитель : молодец что!
Крильцях[к р и л ц' й а х]8зв., 8б, 2склади
Знання — фундаментальне філософське поняття, визначене в Філософському словнику як «форма духовного засвоєння результатів пізнання, процесу відображення дійсності, що характеризується усвідомленням їх істинності»[1].
Знання можна визначити також як форму інформації, існування
систематизованого результату інтелектуальної діяльності людини
(пізнання)<span>[джерело?]</span> — з огляду на фундаментальність поняття його важко виразити через простіші філософські категорії<span>[джерело?]</span>. Наприклад, за словами Платона знання — це «підтверджена істинна віра»[2][3] . Знання протилежне незнанню, тобто відсутності перевіреної інформації про що-небудь[4].
Виділяють<span>[Хто?]</span> різні види знання: істинне (у стародавніх греків епістеме), наукове, повсякденне (у стародавніх греків докса), інтуїтивне, релігійне та інші<span>[джерело?]</span>.
Повсякденне знання служить основою орієнтації людини в навколишньому
світі, основою її повсякденної поведінки і передбачення, але звичайно
містить помилки і протиріччя<span>[джерело?]</span>.
Науковому знанню властиві логічна обґрунтованість, доведеність,
відтворення результатів, прагнення до усунення помилок і подолання
суперечок<span>[джерело?]</span>.
3нання, набуте людством, фіксується в знаках природних і штучних мов, наприклад у текстах<span>[джерело?]</span>. Аналіз сутності знання, його становлення, критеріїв істинності та цінності є предметом галузі філософії епістемології[5]. У пострадянських країнах частіше вживається термін теорія пізнання або гносеологія[6].
Тоді як епістемологія більше зосереджена на структурі самого знання,
гносеологія розглядає в першу чергу процес отримання знань суб'єктом
пізнання[7]. З іншого, практичного боку, педагогіка вивчає не саму суть знання, а методи його ефективної передачі[8].
(хто?) шахтар;шахтар (що робить ?) добуває, добуває (що?) кам'яне вугілля.
<span>(хто?)водiй; водiй (що робить?) перевозить; перевозить (що?) вантаж .</span>